Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України (далі –УПФУ) в Полонському районі Хмельницької області, Територіального управління Державної судової адміністрації (далі –ТУ ДСА) в Хмельницькій області про визнання незаконним зменшення грошового утримання судді у відставці, стягнення його заборгованості та відшкодування моральної шкоди,

У квітня 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 01 січня 2007 року йому нараховує та виплачує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці УПФУ в Полонському районі Хмельницької області. З 01 березня 2007 року зазначеним відповідачем зменшено розмір грошового утримання на 2 % у зв’язку з виключенням із стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду роботи позивача стажистом на посадах помічника прокурора м. Ужгорода та помічника прокурора Рахівського району Закарпатської області з 01 серпня 1984 року по 22 квітня 1985 року. Вважаючи такі дії неправомірними, просив суд зобов'язати ТУ ДСА в Хмельницькій області здійснити та направити до УПФУ в Полонському районі Хмельницької області розрахунок стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням періоду роботи позивача стажистом на посадах помічника прокурора м. Ужгорода та помічника прокурора Рахівського району Закарпатської області з 01 серпня 1984 року по 22 квітня 1985 року та зобов'язати УПФУ в Полонському районі Хмельницької області зарахувати зазначений стаж роботи та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням вказаного стажу роботи. Крім того, позивач просив стягнути з УПФУ в Полонському районі Хмельницької області на його користь різницю суми недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 березня 2007 року по час розгляду справи та зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Визнано незаконним зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_6 здійснене з 01 березня 2007 року УПФУ в Полонському районі Хмельницької області. Зобов'язано ТУ ДСА в Хмельницькій області видати та направити до УПФУ в Полонському районі Хмельницької області розрахунок стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання щодо судді у відставці ОСОБА_6, в який включити період роботи позивача стажистом на посаді помічника прокурора м. Ужгорода та Рахівського району Закарпатської області з 01 серпня 1984 року по 22 квітня 1985 року. Зобов'язано УПФУ в Полонському районі Хмельницької області зарахувати ОСОБА_6 в стаж який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зазначений період роботи та зобов'язано УПФУ в Полонському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 починаючи з 01 березня 2007 року по день набрання постановою законної сили різницю суми невиплаченого довічного грошового утримання у зв’язку з неврахуванням вказаного періоду роботи. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року скасовано постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2008 року та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, не правильно застосовано положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 01 серпня 2004 року отримував щомісячне довічне грошове утримання судді, працюючи на посаді судді Полонського районного суду Хмельницької області, та звільнений у відставку з 18 травня 2005 року. Позивач отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88 % заробітної плати судді Полонського районного суду Хмельницької області. З 01 березня 2007 року УПФУ в Полонському районі Хмельницької області зменшено розмір грошового утримання на 2 % у зв’язку з виключенням із стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду роботи позивача стажистом на посадах помічника прокурора м. Ужгорода та помічника прокурора Рухівського району Закарпатської області з 01 серпня 1984 року по 22 квітня 1985 року.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про статус суддів"(який був чинний на час розгляду судами справи) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується, серед іншого, також час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з частиною п’ятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру"робота стажистами в органах прокуратури зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що робота позивача стажистом на посадах помічника прокурора м. Ужгорода та помічника прокурора Рахівського району Закарпатської області з 01 серпня 1984 року по 22 квітня 1985 року зараховується до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

З огляду на вкладене, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року скасувати, а постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2008 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.