Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2008 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - УМВС України в Сумській області), Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (далі –НДЕКЦ) при УМВС України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок грошового та пенсійного забезпечення,

У березні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом. Позивач зазначав, що звільнився з військової служби через хворобу і з 11 березня 2005 року йому призначена пенсія. Послався на те, що в лютому 2005 року отримав щомісячну доплату в розмірі 50 %, передбачену Указом Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ"від 04 жовтня 1996 року № 926/96 (926/96) , яка у березні цього ж року йому виплачена не була. Вважав, що НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області неправомірно не виплатив вказану доплату у березні 2005 року, не включив її у грошовий атестат та у розрахунок пенсії. Просив суд зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок грошового забезпечення з урахуванням надбавки в розмірі 50% від суми пенсії за березень 2005 року, видати грошовий атестат з урахуванням цієї доплати та провести перерахунок пенсії.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 травня 2007 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області щодо позбавлення ОСОБА_6 права на щомісячну доплату в розмірі 50% від суми пенсії, а саме 185 грн 22 коп., призначену наказом начальника НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області №11 від 21 лютого 2005 року та отриману ним у лютому 2005 року. Зобов’язано Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області включити до грошового атестату забезпечення ОСОБА_6 призначену йому наказом начальника НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області №11 від 21 лютого 2005 року щомісячну доплату в розмірі 50% від суми пенсії, в розмірі 185 грн 22 коп., про що видати грошовий атестат. Визнано нечинним перерахунок про призначення пенсії за вислугу років, зроблений Пенсійним відділенням УМВС України в Сумській області у березні 2005 року і визнати за ним право на отримання пенсії з розрахунку розміру грошового забезпечення в лютому 2005 року 1434 грн.74 коп. Зобов’язано ГУ ПФУ в Сумській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_6 за матеріалами пенсійної справи з 01 січня 2007 року з урахуванням його грошового забезпечення в сумі 1434 грн 72 коп. і провести відповідні виплати з 01 січня 2007 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2008 року постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 травня 2007 року скасовано. В позові ОСОБА_6 до УМВС України в Сумській області, НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій та залишення в силі постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 травня 2007 року. Посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень статей 3, 8, 22, 46, 58 Конституції України та статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В запереченнях на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України у Сумській області з 19 жовтня 1984 року по 10 березня 2005 року. Наказом начальника УМВС України в Сумській області від 03 березня 2005 року № 25 о/с звільнений з посади у запас в зв’язку з хворобою з 10 березня 2005 року.

Наказом НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області від 21 лютого 2005 року №11 позивачу встановлено щомісячну доплату в розмірі 50 % суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована.

Відповідно до частини третьої 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , що визначає заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій та п.7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) , на виконання вимог вказаного Закону, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Щомісячна доплата в розмірі 50% суми пенсії, яка б могла бути нарахована позивачу, встановлювалась Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) .

Відповідно до статті 3 зазначеного Указу Президента керівникам органів внутрішніх справ надано право у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, встановлювати щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 % суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.

З аналізу наведеної норми вбачається, що нарахування такого виду доплати є правом керівника, а не його обов'язком, а також встановлення доплати можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд правильно вважав, що підстави для зобов’язання НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області для нарахування позивачу щомісячної доплати суми пенсії, яка б могла бути нарахована позивачу в розмірі 50% за березень 2005 року відсутні.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині перерахунку пенсії з урахування зазначеної щомісячної доплати, оскільки ця доплата не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, що включаються при обчисленні пенсії, так як є фактично виплатою частини пенсії, яка виплачується працівникові у зв’язку з набуттям права на пенсію за вислугу років і який продовжує працювати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд правомірно скасував постанову суду першої інстанції та відмовив ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.