Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6

на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі –УПСЗН Кам'янець-Подільської РДА) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

У січні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до УПСЗН Кам'янець-Подільської РДА про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 2862,67 грн.

Позивач зазначила, що вона є матір’ю ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (2811-12) має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що розмір виплачуваної їй допомоги з 21 вересня 2008 року не відповідає розміру, встановленому вказаним законом, просила суд визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплату вказаної допомоги за період з 21 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) з 21 вересня 2008 року отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2008 році відповідач керувався положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Пунктом 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"викладено в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) викладено в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) не визнавались.

Судами встановлено, що в 2008 року відповідачем нараховувалась та виплачувалась позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому законом.

За таких обставин підстав для задоволення позову не було.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.