ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" березня 2011 р. м. Київ К-4105/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Ліпського Д.В.
Тракало В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15)
за 2007 рік.
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області здійснити перерахування пенсії, яку отримував позивач протягом 2007 року з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року скасовано постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2008 року, позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18 листопада 2004 року.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про перерахунок пенсії –без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Гаманко О.І.
Судді Загородній А.Ф.
Заїка М.М.
Ліпський Д.В.
Тракало В.В.