Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача –Єрмоленка Є.В.,

представника відповідача – Шкоропада О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року

у справі № 2а-6024/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Індустрія"

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Індустрія"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі –відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 серпня 2010 року за формою "В1"№ 0000532360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1123633,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним податкове повідомлення-рішення №0000532360/0 від 02 серпня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1123633,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "ГЗФ "Індустрія"судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "ГЗФ "Індустрія", посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року –без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Ленінська МДПІ у м. Луганську провела невиїзну перевірку ТОВ "ГЗФ "Індустрія"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у вересні 2008 року, за результатами якої було складено акт № 554/23-616/32864211 від 23 липня 2010 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у завищенні ТОВ "ГЗФ "Індустрія"суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 1123633,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було встановлено, що позивач не може претендувати на відшкодування коштів з державного бюджету, у зв’язку з тим, що відсутнє джерело відшкодування, оскільки згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання встановлено, що податковий кредит позивача сформовано на підставі податкових накладних, виданих підприємствами,які мають незадовільні стани (ліквідовані, закриті підприємства, підприємства банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням).

02 серпня 2010 року Ленінська МДПІ у м. Луганську на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000532360/0, яким згідно з підпунктом "б"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зменшила ТОВ "ГЗФ "Індустрія"суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на 1123633,00 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 1123633,00 грн. є безпідставним, оскільки ТОВ "ГЗФ "Індустрія"правомірно включило до складу податкового кредиту вересня 2008 року вказану суму податку на додану вартість згідно належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від своїх контрагентів, оскільки законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість покупця, який має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов’язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування на вказані періоди, а несплата податку продавцем (в тому числі в разі ухилення від сплати) несе негативні наслідки лише для цієї особи та при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1.6-1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а"підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Як вбачається з акту перевірки № 554/23-616/32864211 від 23 липня 2010 року, позаплановою виїзною перевіркою, результати якої оформлено довідкою від 05 серпня 2009 року № 693/23-616/32864211, встановлено, що основними постачальниками позивача у вересні 2008 року були (1-а ланка): ТОВ "ГЗФ "Лутугінська"(що складає 75,7% від загального обсягу податкового кредиту вересня 2008 року), ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"(що складає 22,1% від загального обсягу податкового кредиту вересня 2008 року), ТОВ "Мега-Лідер-СВ", ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергетик"та ДП "Ровенькианрацит"(частка яких в податковому кредиті вересня 2008 року не перевищує 5%).

Актом перевірки встановлено, що позивач на підставі договору від 05 травня 2008 року №1/05/2008 придбав у ТОВ "ГЗФ "Лутугінська""частини технологічної лінії для виробництва брикетів"на загальну суму 6349222,40 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1058203,73 грн.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "ГЗФ "Лутугінська"виписало позивачу податкову накладну № 135 від 29 вересня 2008 року (т.1, арк. справи 93) на загальну суму 6349222,40 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1058203,73 грн.

Матеріалами справи, а саме випискою банку (т.2, арк. справи 27) підтверджується, що позивач розрахувався ТОВ "ГЗФ "Лутугінська"за поставлене обладнання.

Факт поставки обладнання підтверджується актом приймання-передачі частин технологічної лінії для виробництва брикетів (т.1, арк. справи 74-79) та довідкою Ленінської МДПІ у м. Луганську про загальну інформацію щодо ТОВ "ГЗФ "Індустрія" та результати його діяльності за період з 01 вересня 2008 року по 31 жовтня 2008 року (т.1, арк. справи 30-33), яка є додатком № 1 до Довідки Ленінської МДПІ у м. Луганську № 693/23-616/32864211 від 05 вересня 2009 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГЗФ "Індустрія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у вересні 2008 року", в пункті 3 "Перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року"та пункті 12 "Інформація про проведену у ході перевірки інвентаризацію основних засобів суб’єкта господарювання та її результати"якої вказано, що в ході перевірки була здійснена інвентаризація основних фондів (наказ про призначення інвентаризації від 30 липня 2009 року), інвентаризація проводилась директором ТОВ "ГЗФ "Індустрія", в результаті якої розбіжностей не встановлено. Також в ході перевірки головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість Ленінської МДПІ у м. Луганську Ганжою А.А. та оперуповноваженим відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м. Луганську Голодоком А.В. було здійснено обстеження основних засобів ТОВ "ГЗФ "Індустрія"(акт обстеження від 30 липня 2009 року), за результатами якого встановлена фактична наявність придбаних основних засобів –"частини технологічної лінії для виробництва брикетів", яка у бухгалтерському обліку обліковується на рахунку 10.

Матеріали справи містять також довідку Ленінської МДПІ у м. Луганську "Про результати документальної невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків"від 09 вересня 2009 року № 791/23/32864211, в якій вказано, що перевіркою ТОВ "ГЗФ "Індустрія"не встановлено розбіжностей з відомостями, наданими та отриманими від ТОВ "ГЗФ "Лутугінська", яка мала правові відносини з платником податків.

Актом перевірки № 554/23-616/32864211 від 23 липня 2010 року також встановлено, що ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"згідно договору на виконання експедиційних послуг від 27 липня 2007 року № Э-27/07/07-02 та додаткової угоди від 04 грудня 2007 року наддало позивачу експедиційні послуг на загальну суму 1853064,63 грн., в т.ч. податок на додану вартість 308844,10 грн.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"виписало позивачу податкові накладні № 2868 від 21 серпня 2008 року, № 3271 від 11 вересня 2008 року, № 3272 від 11 вересня 2008 року, № 3425 від 21 вересня 2008 року, № 3426 від 21 вересня 2008 року, № 3561 від 30 вересня 2008 року, № 3562 від 30 вересня 2008 року, № 3587 від 30 вересня 2008 року, № 3588 від 30 вересня 2008 року (т.1, арк. справи 224-232) на загальну суму 1853064,63 грн., в т.ч. податок на додану вартість 308844,10 грн.

Матеріалами справи, а саме виписками банку (т.2, арк. справи 7-27, 71) підтверджується, що позивач розрахувався з ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"за надані послуги.

Факт надання експедиційних послуг ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"позивачу підтверджується актами по наданим експедиційним послугам за вересень 2008 року (т.1, арк. справи 233-250, т.2 арк. справи 1-3).

Актом перевірки встановлено, що згідно аналізу системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань контрагентів на рівні ДПА України по ланцюгам постачання контрагентами ТОВ "ГЗФ "Індустрія"(1-а ланка), частка яких не перевищує 5%, були: ТОВ "Мега-Лідер-СВ", ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергетик"та ДП "Ровенькианрацит".

Як вбачається з матеріалів справи, згідно податкової накладної № 54 від 19 вересня 2008 року (т.2, арк. справи 41) позивач придбав у ТОВ "Мега-Лідер-СВ"товар на загальну суму 42864,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 7144,00 грн.

Матеріалами справи, а саме випискою банку (т.2, арк. справи 17) підтверджується, що позивач розрахувався з ТОВ "Мега-Лідер-СВ" за отриманий товар.

Згідно податкових накладних № 4 від 02 вересня 2008 року, № 8 від 09 вересня 2008 року, № 16 від 15 вересня 2008 року, № 15 від 15 вересня 2008 року (т.2, арк. справи 59-62) позивач придбав у ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергетик"товар та послуги на загальну суму 55877,40 грн., у т.ч. податок на додану вартість 9312,90 грн.

Матеріалами справи, а саме виписками банку (т.2, арк. справи 19, 67, 69, 71) підтверджується, що позивач розрахувався з ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергетик"за отриманий товар та надані послуги.

Згідно матеріалів справи, 08 вересня 2008 року між ДПІ у м. Ровеньки (заставне майно ДП "Ровенькианрацит" код 32320704, акт опису № 13 від 07 липня 2008 року) в особі Брокерської контори № 132 ТОВ "Лот"(продавець) та ТОВ "ГЗФ "Індустрія"(покупець) було укладено договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення, майна), яка підлягає продажу на аукціоні, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю майно, що знаходиться у податковій заставі – Залізничний тупік 1968р.в., інв. № 442, тип рельсів Р-50, ширина колії 1520 мм, відсоток зносу 64,6%, довжина 750м/полотно земляне залізничного шляху, баластний слой, колія на дерев’яних шпалах, яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Роженьки, а покупець зобов’язується прийняти вказане майно та сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (пункт 1.1 статті 1 договору); згідно з актом оцінки початкова ціна продажу на аукціоні становить 72791,00 грн. (у т.ч. податок на додану вартість) (пункт 1.2 статті 1 договору); згідно з протоколом аукціону № 1 від 08 вересня 2008 року остаточна ціна продажу майна становить 80070,00 грн. (у т.ч. податок на додану вартість) (пункт 1.3 статті 1 договору); розрахунки за придбане майно здійснюються через рахунки ТОВ "Лот", як виконавця публічних торгів, таким чином: кошти покупця в сумі 7279,10 грн., які перераховані як гарантійний внесок для участі в торгах на рахунок виконавця зараховуються в рахунок оплати майна, кошти покупця в сумі 72790,90 грн. перераховуються на рахунок виконавця ТОВ "Лот" з наступним перерахуванням їх згідно додаткової угоди ДПІ у м. Ровеньки № 4 від 21 серпня 2008 року (пункт 2.3 статті 2 договору); передача майна здійснюється балансоутримувачем покупцю тільки після повної сплати ним грошових коштів, передача майна балансоутримувачем і прийняття майна покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами (пункти 3.1, 3.2 статті 3 договору).

Згідно акту прийому передачі від 12 вересня 2008 року комісія, призначена наказом від 12 вересня 2008 року № 852 "Про порядок розгляду матеріалів стосовно розпорядження майном ВП "Трест "Антрацитвуглебуд"передала визначене вказаним вище договором майно ТОВ "ГЗФ "Індустрія"(т.2, арк. справи 48-49).

На виконання умов договору ВП "Трест "Антрацитвуглебуд"ДП "Ровенькианрацит"виписало позивачу податкову накладну № 124 від 12 вересня 2008 року (т.2, арк. справи 47).

Матеріалами справи, а саме випискою банку (т.2, арк. справи 67) підтверджується, що позивач перерахував виконавцю ТОВ "Лот" передоплату 10% за отриманий товар.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Матеріали справи містять також довідку Ленінської МДПІ у м. Луганську № 693/23-616/32864211 від 05 вересня 2009 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГЗФ "Індустрія"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у вересні 2008 року", яка є засобом реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у пункті 3 "Перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень2008 року"вказано, що розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. ТОВ "ГЗФ "Індустрія"до перевірки надані банківські виписки, платіжні доручення, на яких є штамп банку, що підтверджує дійсність оплати підприємством товару на адресу постачальників товарів та послуг. Перелік платіжних доручень по розрахункам з постачальниками товарів (робіт, послуг) наведено у додатку 12 до довідки перевірки.

В додатку 12 "Розшифровка залишку від’ємного значення фактично сплаченого постачальникам товарів (робіт) у попередніх податкових періодах"(т.1, арк. справи 41) Ленінської МДПІ у м. Луганську встановлено, що ТОВ "ГЗФ "Індустрія"на підставі виданих податкових накладних згідно платіжних доручень № 365 від 02 вересня 2008 року, № 382 від 09 вересня 2008 року, № 388 від 15 вересня 2008 року, № 389 від 15 вересня 2008 року, № 368 від 05 вересня 2008 року, № 387 від 11 вересня 2008 року, № 390 від 15 вересня 2008 року, № 396 від 16 вересня 2008 року, № 398 від 17 вересня 2008 року, № 400 від 18 вересня 2008 року, № 403 від 19 вересня 2008 року, № 404 від 23 вересня 2008 року, № 405 від 25 вересня 2008 року, № 406 від 26 вересня 2008 року, № 405 від 29 вересня 2008 року сплатило своїм контрагентам, а саме: ТОВ "ГЗФ "Лутугінська", ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс", ТОВ "Науково-виробнича фірма "Енергетик"за отриманий товар (роботи, послуги) суму 7594599,80 грн., у т.ч. податок на додану вартість 1265766,63 грн., із правом включення до залишку від’ємного значення фактично сплаченого постачальникам товарів (робіт) у попередніх періодах –1123633,00 грн.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом (168/97-ВР) зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д"пункту 10.1 статті 10, Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону).

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не встановлює обов’язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону (168/97-ВР) сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов’язок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов’язання продавця, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність зменшення ТОВ "ГЗФ "Індустрія"суми бюджетного відшкодування на 1123633,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.