Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача –Клименка Р.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

на постанову Господарського суду Харківської області від 18 вересня 2007 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року

у справі № АС-42/157-07

за позовом Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області

до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення суми фінансових санкцій, -

Державна податкова інспекція у Богодухівському районі Харківської області (далі –позивач) звернулася до суду з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (далі –відповідач) про стягнення з останнього в доход бюджету фінансову санкцію у розмірі 5090,50 грн. (в редакції уточненої позовної заяви від 30 серпня 2007 року № 664/10/10-014).

Постановою Господарського суду Харківської області від 18 вересня 2007 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 в доход бюджету заборгованість зі сплати штрафної санкції в сумі 5090,50 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року постанову Господарського суду Харківської області від 18 вересня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 18 вересня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Богодухівському районі Харківської області, посилаючись на те, що постанова Господарського суду Харківської області від 18 вересня 2007 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Працівниками ДПА у Харківській області було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці –магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2, за результатами якої було складено акт № 20403228/23 від 14 листопада 2006 року (зареєстрований ДПІ у Богодухівському районі Харківської області за вх. № 20040188/2386 від 21 листопада 2006 року).

В акті перевірки було встановлено порушення відповідачем пунктів 1, 2, 5, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", частини 6 статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Акт перевірки підписано продавцем магазину та суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 із відміткою "претензій до інспекторів не маю".

На підставі вказаного акту перевірки 04 грудня 2006 року ДПІ у Богодухівському районі Харківської області прийняла рішення про застосування фінансових санкцій № 0001292380/0, яким згідно з абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"застосувала до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії та у розмірі 1700,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії та зобов’язано суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 сплатити у встановленому законодавством порядку штраф у розмірі 3400,00 грн. до державного бюджету; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001282380/0, яким на підставі пункту 3 статті 17, статті 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"застосувала до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1690,50 грн.

Зазначені податкові рішення були отримані відповідачем поштою 09 грудня 2006 року, що підтверджується відмітками суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на корінцях від рішень про застосування штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначені суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 штрафні підлягають стягненню відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки рішення ДПІ у Богодухівському районі Харківської області № 0001282380/0 від 04 грудня 2006 року про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1690,50 грн. відповідачем у судовому порядку не оскаржувалося, а постановою Господарського суду Харківської області від 12 березня 2007 року у справі № 22-а-15/07, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2007 року, у задоволенні позову суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0001292380/0 від 04 грудня 2006 року було відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовується доводами касаційної скарги, рішення ДПІ у Богодухівському районі Харківської області № 0001282380/0 від 04 грудня 2006 року про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1690,50 грн. відповідачем у судовому порядку не оскаржувалося.

Статтею 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій, визначених рішенням ДПІ у Богодухівському районі Харківської області № 0001282380/0 від 04 грудня 2006 року, у розмірі 1690,50 грн.

Частиною 4 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (790-2003-п) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Матеріали справи містять постанову Господарського суду Харківської області від 12 березня 2007 року у справі № 22-а-15/07, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2007 року, якою у задоволенні позову суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0001292380/0 від 04 грудня 2006 року було відмовлено.

Доказів скасування вищевказаних рішень судів першої та апеляційної інстанції скаржником до суду касаційної інстанції не надано.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на встановлене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій, визначених рішенням ДПІ у Богодухівському районі Харківської області № 0001292380/0 від 04 грудня 2006 року, у розмірі 3400,00 грн.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Харківської області від 18 вересня 2007 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 18 вересня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.