Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –Осіпова Ю.В.,

суддів –Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Чебан Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДДЕТАЛЬ"до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування акту опису активів ТОВ "БУДДЕТАЛЬ"№38/24-101 від 13.02.2009р. та звільнення активів ТОВ "БУДДЕТАЛЬ"з-під податкової застави згідно з актом опису ДПІ у Приморському районі м.Одеси №38/24-101 від 13.02.2009р., -

28 жовтня 2009 року ТОВ "БУДДЕТАЛЬ"звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування акту опису активів ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" №38/24-101 від 13.02.2009 року, складеного відповідачем та звільнення активів згідно зазначеного акту опису.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року позов ТОВ "БУДДЕТАЛЬ"до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси задоволено в повному обсязі. Скасовано акт опису активів ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" №38/24-101 від 13.02.2009р. складений Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси. Звільнено активи ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" з-під податкової застави згідно з актом опису ДПІ у Приморському районі м.Одеси №38/24-101 від 13.02.2009р. ( витяг №22755724 від 02.03.2009, реєстраційний №8507833 ).

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси 24 грудня 2009 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДДЕТАЛЬ" відмовити повністю.

Заслухавши суддю –доповідача та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

13.02.2009р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено опис активів ТОВ "БУДДЕТАЛЬ"на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 14.02.2002р. №9/24-0 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків та складено акт опису активів №38/24-101: цегла (кирпич) керамічна марки 100, розмір 250/120/88 вага 4,5 у кількості 100000 шт., за ціною 1.60 грн. на суму 160000,00грн. та кирпич керамічний марки 75, розмір 250/120/88 вага 4.5 у кількості 51294 шт., за ціною 1,50 грн. на суму 76941, 00грн., усього на 236 941, 00 грн.

02.03.2009р. Одеською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України до Державного реєстру обтяжень рухомого майна був внесений запис про податкову заставу активів платника податків ТОВ "БУДДЕТАЛЬ"згідно з актом опису №38/24-101 від 13.02.2009р.

Відповідно пояснень представників відповідача опис активів платника податків було проведено на підставі того, що у позивача на січень 2009 року була заборгованість по податку на додану вартість, однак, сума заборгованості у зазначеному акті опису активів не вказана.

З акту про проведення перевірки стану збереження активів платника податків ТОВ "БУДДЕТАЛЬ", які перебувають у податковій заставі №13/24-1002 від 30.03.2009р. вбачається, що дата виникнення зазначеного боргу - 10.12.2001р., сума податкового боргу на 13.02.2009р., т.б. дату проведення опису активів, складала 118 470, 60 грн.

На підтвердження заборгованості ТОВ "БУДДЕТАЛЬ", яка стала підставою для проведення опису активів, ДПІ у Приморському районі м. Одеси надало копію корінця 1-ї податкової вимоги ДПІ у Ленінському районі м.Одеси від 10.12.2001р. №1/373, де зазначено, що загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 10.12.2001р. становить 692,68 грн., копію корінця 2-ї податкової вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Одеси від 10.01.2002р. №2/22, де зазначено, що загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 10.01.2002р. становить 5246,81 грн. Згідно зворотного боку облікової картки платника податку на додану вартість ТОВ "БУДДЕТАЛЬ"станом на січень 2009р. за ним рахувалась недоїмка на суму 115748, 38 грн. та залишок 2722, 22 грн.

Ніяких інших документів, на підтвердження існування зазначеної заборгованості, її суми та періоду виникнення відповідачем до суду не надано.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не надано жодних доказів надіслання позивачу повідомлення про виникнення права податкової застави відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та п.2.4 наказу Державної податкової адміністрації України від 28.08.2001р., №338 (z0857-01) "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби".

Судова колегія цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 8 Закону України від 21.12.2000р., №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлені загальні положення про податкову заставу, зокрема, про її зміст, час виникнення відповідного права і межі її застосування.

Так, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Відповідно до п. 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону №2181-ІІІ, право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності ( повному господарському віданні ) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу, 24 березня 2005 року, Рішенням Конституційного Суду України №2-рп/2005 (v002p710-05) було визнано неконституційним в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без урахування суми його податкового боргу.

Таким чином, Конституційний Суд України, зазначив, що розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі.

Також, Конституційним Судом України було зазначено, що поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.

При цьому, судова колегія, дослідивши всі матеріали справи та приймаючи до уваги вищезазначене, приходить до висновку про те, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси, при вирішенні питання про застосування податкової застави щодо активів позивача, також повинна була врахувати вищезазначене рішення Конституційного Суду України .

Окрім того, разом з тим, судова колегія не приймає до уваги посилання ДПІ у Приморському районі м.Одеси, як на підставу правомірності своїх дій щодо проведення опису активів позивача, вартість яких перебільшує суму податкового боргу в два рази (згідно облікової картки), на лист комерційного директора ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" Полякової Т.И. від 11.02.2009р. про те, що право податкової застави у зв'язку з податковим боргом по податку на додану вартість, який виник станом на 09.02.2009р. у сумі 118 470,60 грн., розповсюджується на кирпич (цегла) керамічний, марки 100 та 75, розмір 250x120x88, вага 4,5 кг., вартість 1,60 та 1,50 грн. за 1 штуку на загальну суму 236 941,20 грн. у зв'язку з тим, що не додано доказів повноважень комерційного директора на право такого розпорядження майном підприємства, з приводу існування яких, у комерційного директора представник позивача в судовому засідання заперечувала.

Згідно зі ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 88 ЦК України, у Статуті юридичної особи вказуються крім іншого органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень.

Так, із змісту Статуту ТОВ "БУДДЕТАЛЬ" вбачається, що директор є єдиним повноважним представником Товариства у взаємовідносинах з державними та іншими органами, організаціями, закладами, інші члени дирекції можуть бути наділені цим правом згідно довіреності. Директор затверджує підписами усі документи фінансового, матеріального, майнового, розрахункового та кредитного характеру, які є основою бухгалтерських записів, в тому числі угоди, зобов'язання, звіти та баланси.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає, що в матеріалах справи містяться належні докази сплати позивачем зазначеного вище податкового боргу на 01 серпня 2009р. ( а.с.8-24, банківські квитанції, платіжні доручення та акти про спрямування готівки в рахунок погашення податкового боргу, складених ДПІ у Приморському районі м. Одеси).

Відповідачем же, в свою чергу, не представлено судам 1-ї та 2-ї інстанції жодних доказів, беззаперечно підтверджуючих надіслання позивачу повідомлення про виникнення права податкової застави відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та п.2.4 наказу ДПА України від 28.08.2001р. №338 "Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби" (z0857-01) .

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову –без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, –

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.