Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Заїки М.М.,

суддів Білуги С.В.,

Загороднього А.Ф.,

Ліпського Д.В.,

Співака В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Рівненського обласного військового комісаріату на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Рівненського обласного військового комісаріату про стягнення компенсації за речове майно,

У грудні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Рівненського обласного військового комісаріату про стягнення компенсації за речове майно.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення у справі, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу та перебував на речовому забезпеченні у Рівненському обласному військовому комісаріаті. При звільненні позивача з військової служби у грудні 2007 року йому не було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно в у розмірі 5147,21 грн.

Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Дію частини 2 статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (1459-14) в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них та замість речового майна. Закон (1459-14) набув чинності з 11.03.2000. Отже, до вказаної дати позивач мав право на отримання грошової компенсації замість речового майна. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб"від 03.11.2006 (328-16) стаття 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"була викладена в новій редакції та доповнена пунктом 2 статті 91, яким визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 1 Прикінцевих положень зазначений Закон (2011-12) набирає чинності з 01.01.2007.

Однак, дія викладеного пункту 2 статті 91 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"зупинена на 2007 рік Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік" (489-16) .

З урахуванням викладеного, у судів попередніх інстанцій не було законних підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права –судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Рівненського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Рівненського обласного військового комісаріату про стягнення компенсації за речове майно - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволені позову ОСОБА_4 до Рівненського обласного військового комісаріату про стягнення компенсації за речове майно відмовити.

постанова оскарженню не підлягає.