К-21922/09-С Про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - 15.03.2011 Прийняття

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009 року постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2008 року скасовано.

Прийнято нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01.07.1976 року по 01.04.1988року працював шліфувальником сухої шліфовки в ДП "Новатор"(в минулому Хмельницький радіотехнічний завод).

Проте, управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому в призначенні пільгової пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1 –відмовлено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України заявник набув права на призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і відмова у призначенні позивачу пільгової пенсії за Списком № 2 - була необґрунтованою.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок апеляційного суду - помилковим та таким, що не відповідає нормам матеріального права, і погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки після досягнення ними 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на вищевказаних роботах.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення"особам, які працювали до введення в дію цього Закону (1788-12) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону (1788-12) (01.08.1992 р.) повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом (1788-12) , призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

В діючому на час 1976-1988 років (період, в якому працював позивач) в розділі ХV п. 10 Списку №2 серед виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року (v1173400-56) вказано: робітники на обдиранні, точці, шліфуванні металевих виробів і інструменту абразивними кругами сухим способом.

Крім цього, пунктом 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року (z1451-05) , передбачено, що якщо ж атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка ОСОБА_1. заповнена відповідно до вимог чинного законодавства, і записи в ній свідчать про те, що з 01.07.1976 року по 01.04.1988 року позивач працював шліфувальником сухої шліфовки і з 01.04.1988 року переведений шліфувальником до

ДП "Новатор", та був зайнятий на роботах з "тяжкими"умовами праці повний робочий день.

При цьому висновок Державної експертизи умов праці Хмельницької області від 01.02.2008 року, з якого вбачається, що робоче місце позивача не відноситься до Списку №2, – не може прийматись при вирішенні даної справи до уваги судом, оскільки він ґрунтується на законодавстві 2005 року та не може бути застосований при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу, який працював в період

з 1976 - 1988 років.

З огляду на зазначене, правильним є висновок суду першої інстанції, що оскаржені до суду дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому –є неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та порушують право позивача на пенсійне забезпечення, яке передбачено Конституцією України (254к/96-ВР) .

Отже, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, постановлене у даній справі рішення суду першої інстанції винесене без порушень норм матеріального чи процесуального права, на підставі повного, всебічного та об’єктивного розгляду обставин справи. А рішення суду апеляційної інстанції - є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про необхідність скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009 року у справі –скасувати.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про призначення за віком на пільгових умовах –залишити в силі.