К/9991/2665/11-С Про стягнення недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги - 15.03.2011 Прийняття

розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі Хмельницької області на постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 1 червня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі Хмельницької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, –

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулись з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі Хмельницької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.

Постановою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 1 червня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі Хмельницької області щодо невиплати позивачам підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Новоушицькому районі Хмельницької області провести нарахування і виплату пенсії позивачам з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008 з врахуванням підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 –відмовлено повністю, оскільки йому виплачується підвищення до пенсії на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду України від 21 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 включно з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі Хмельницької області на постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 1 червня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачі мають статус "дитина війни", що підтверджується відповідними посвідченнями та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) має право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позов, суди виходили з того, що бездіяльність Управління Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була протиправною.

З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Зокрема статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивачів права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) (стаття 46 Конституції України).

З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (489-16) було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними). Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17) були внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 (v010p710-08) положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01.01.2007 по 09.07.2007 та з 01.01.2008 до 22.05.2008 право у позивачів було на отримання допомоги відсутнє у зв’язку із дією положень пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

В той же час, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність Управління Пенсійного фонду України є протиправною.

Одночасно колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивачами пропущено строк звернення до суду, у відповідності до ст. 99 КАС України, а тому перерахунок пенсії підлягає лише з 22.05.2008.

Також, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_12, оскільки він має статус "дитина війни"та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право позивача щодо отримання даного підвищення існувало та обмежене не було.

Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі Хмельницької області відхилити, постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 1 червня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.