К-10248/09-С Про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми разової допомоги - 09.03.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми разової допомоги до 5 травня за 2005-2008 роки, -

У липні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що він є інвалідом війни ІІІ групи, а тому відповідно до ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(далі – Закон від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (3551-12) ) щорічно до 5 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Однак відповідач у 2005-2008 роках виплатив грошову допомогу в розмірі, нижчому, ніж встановлено законом, а саме: у 2005 році в сумі 270 грн., у 2006 році –270 грн., у 2007 році –300 грн., у 2008 році –350 грн.

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті допомоги повинен керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , ОСОБА_6 просив стягнути на свою користь з Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області недоплачену щорічну грошову допомогу за 2005-2008 роки в сумі 9856,00 грн.

Постановою Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 30 вересня 2008 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову відповідача здійснити позивачу донарахування розміру грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки.

Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки у розмірі 5555 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року постанову суду першої інстанції змінено в частині визначення недоотриманої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня: за 2007 рік в сумі 2570,42 грн., за 2008 рік в сумі 3017,00 грн., а всього 5587,42 грн.

В касаційній скарзі Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись при цьому на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами, позивач є інвалідом війни ІІІ групи.

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ передбачено, що інвалідам війни ІІІ групи виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

При цьому відповідач виплатив позивачу зазначену допомогу за 2007 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) у розмірі 300 грн. та за 2008 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) у розмірі 350 грн.

Задовольняючи позовні вимоги щодо виплати позивачу недоплаченої грошової допомоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача були наявні правові підстави для здійснення такої виплати у 2007-2008 роках в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Проте з таким висновком погодитись неможливо, оскільки він зроблений внаслідок неповного з’ясування дійсних обставин справи і не відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, статтею 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ передбачено, що інвалідам війни ІІІ групи виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

Однак, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) було внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , якими визначено, що розмір разової грошової допомоги, яка виплачується особам, на яких поширюється дія цього закону, щорічно до 5 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.

Розміри виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , згідно якого інвалідам війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 300 грн. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року (183-2008-п) встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 350 грн.

Задовольняючи позов в частині виплати недоплаченої суми допомоги за 2007-2008 роки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (v010p710-08) визнані неконституційними положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007"і статті 20 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими встановлені розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

При цьому суди попередніх інстанцій не звернули належної уваги на положення статей 58 і 152 Конституції України, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в періоди з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року відповідно Закони України "Про Державний бюджет на 2007" (489-16) та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) були чинним та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 щорічна разова грошова допомога до 5 травня була виплачена у квітні 2007 року у сумі 300 грн. та у квітні 2008 року у сумі 350 грн.

Колегія суддів зауважує, що з’ясування питання, коли саме позивачу здійснювалась виплата допомоги, є визначальним для вирішення питання про правомірність або неправомірність дій відповідача.

Із системного аналізу зазначених нормативних актів випливає, що право на отримання щорічної одноразової допомоги до 5 травня у розмірах, установлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до 5 травня, у разі їх звернення за отриманням такої допомоги після поновлення дії норм цих законів у зв'язку з визнанням неконституційними змін до них, у строк до 30 вересня відповідного року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог чинного на той час законодавства.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними і стягнення недоотриманої суми разової допомоги до 5 травня за 2005-2006 роки, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про їх безпідставність, оскільки у зазначений період відповідач також діяв відповідно до чинного на той час законодавства.

Відповідно до статті 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Враховуючи наведене, а також те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно і правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми разової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки і ухвалює в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті судові рішення є законними і обґрунтованими, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 223, 224, 229, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 30 вересня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми разової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми разової допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки –відмовити.

В іншій частині постанову Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 30 вересня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2009 року залишити без змін.