Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Конюшка К.В.

Суддів Харченка В.В.

Бим М.Є

Гордійчук М.П.

Чалого С.Я.

при секретарі: Савченку А.В.

за участю представників:

позивача: неявка

відповідача-1: Савінової І.С.

відповідача-2: неявка

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області та касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 04.07.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007 року

у справі № АС-42/274-07 (22-а-1936/07)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Державної податкової адміністрації у Харківській області

про визнання недійсним рішення

У травні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Розваг"звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання недійсним рішення від 15.05.2007 року № 0000340849, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 250 грн. за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган неправомірно застосував штрафні санкції за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункової операції, оскільки розрахункову операцію після інкасації грального автомата було проведено через реєстратор розрахункової операції з роздрукуванням та видачею розрахункового документу.

Постановою господарського суду Харківської області від 04.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007 року, позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення від 15.05.2007 року № 0000340849.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Державна податкова адміністрація у Харківській області та Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові оскаржили їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі Державна податкова адміністрація у Харківській області просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Державної податкової адміністрації у Харківській області підлягає задоволенню, касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові –частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом прийнято рішення від 15.05.2007 року № 0000340849, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 250 грн. за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункової операції під час її здійснення.

Вказане рішення прийняте на підставі висновків Акта перевірки від 17.04.2007 року № 007766, в якому зафіксовано здійснення діяльності в сфері грального бізнесу, а саме використання гральних автоматів без проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, а саме не роздрукування та не видачу касового чеку на загальну суму 50 грн., що, на думку податкового органу, є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, зазначили, що надання права на гру відбувається без участі працівника позивача, гральний автомат виступає як суб’єкт надання цього права, але не може самостійно видавати розрахунковий чек, а оператор (обслуговуючий персонал) не може впливати на процес надання послуги і виключений з нього.

На думку колегії суддів, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосовуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У відповідності до статті 11 Закону № 265/95-ВР терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосовуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) визначено такий термін для суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують у своїй діяльності гральні автомати, - до 31 грудня 2006 року (пункт 6 додатку до постанови).

Виходячи з викладеного, на час проведення перевірки застосування ТОВ "Світ розваг"реєстраторів розрахункових операцій, а саме 17.04.2007 року, термін їх застосування при наданні послуг із використанням гральних автоматів у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) настав, а відтак, позивач мав обов’язок згідно з вимогами закону використовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні таких операцій.

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду даної касаційної скарги колегією суддів враховано правову позицію, викладену Верховним Судом України у постанові від 19.11.2010 року у подібній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зигзаг Удачі-Україна"до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування рішення.

Отже, оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне на підставі статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції –

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області задовольнити.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 04.07.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007 року у даній справі скасувати.

Прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

постанова набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України (2747-15) .