Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Смоковича М.І.

Суддів

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Мироненка О.В.

Мороз Л.Л.

Чумаченко Т.А.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського району м. Києва, треті особи ОСОБА_7, Відкрите акціонерне товариство (далі –ВАТ) "СПК Меридіан" про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ВАТ "СПК Меридіан" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року,

У 2007 році ОСОБА_6 в Окружному адміністративному суді м. Києва пред’явила позов до Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського району м. Києва, треті особи ОСОБА_7, ВАТ "СПК Меридіан" про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18 липня 2007 року вона звернулася до відповідача із заявою про реєстрацію її місця проживання за адресою проживання її сина ОСОБА_7 –АДРЕСА_1, у зв’язку з пенсійним віком, незадовільним станом здоров’я та потреби у сторонньому догляді за нею.

19 липня 2007 року їй було відмовлено в реєстрації її місця проживання за вказаною адресою з посиланням на наявність розпорядження Жовтневої районної м. у м. Києві державної адміністрації від 28 травня 1997 року № 750, згідно з яким заборонено прописку громадян у будинку по АДРЕСА_1

Син –ОСОБА_7 та її невістка - ОСОБА_8, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою, не заперечують щодо проживання і реєстрації її місця проживання у квартирі.

Вважає, що Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського району м. Києва неправомірно відмовив у реєстрації її місця фактичного проживання.

Просила визнати таку відмову протиправною та зобов’язати відповідача зареєструвати її місце проживання за адресою АДРЕСА_1

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року, позов ОСОБА_6 задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського району м. Києва в реєстрації місця проживання ОСОБА_6 у АДРЕСА_1

Зобов’язано Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського району м. Києва провести реєстрацію ОСОБА_6 за місцем проживання у АДРЕСА_1

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ВАТ "СПК Меридіан" подало касаційну скаргу, в якій вказало на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

У статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" міститься визначення окремих термінів, які вживаються у цьому Законі (1382-15) , зокрема, реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації

Згідно зі статтею 2 цього Закону громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією (254к/96-ВР) , законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких обмежується вільний вибір громадянами місця проживання, який визначений у статті 13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", є вичерпним. Місто Київ, як адміністративно-територіальна одиниця, не підпадає під визначення, яке надано у вказаній нормі закону, і громадяни не обмежені у виборі місця проживання на його території.

Підстави набуття громадянами права користування жилою площею в жилих приміщеннях, які перебувають у користуванні громадян, визначені Житловим кодексом України (5464-10) .

Відповідно до статей 64, 65 Житлового кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

Як видно з матеріалів справи, позивач виявила бажання зареєструвати своє місце проживання у квартирі, якою користується сім'я сина, останній є наймачем жилого приміщення. Усі повнолітні члени сім'ї наймача висловили згоду на вселення позивача у квартиру і остання фактично проживає у цій квартирі.

Отже, суди дійшли правильно висновку про те, що Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського району м. Києва неправомірно відмовив ОСОБА_6 у реєстрації її місця проживання у жилому будинку по АДРЕСА_1 з посиланням на наявність розпорядження Жовтневої районної у м. Києві державної адміністрації від 28 травня 1997 року № 750, згідно з яким заборонено прописку громадян у непридатних для проживання будинках, у тому числі й у вказаному будинку, оскільки така відмова не ґрунтується на положеннях статті 13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Передбачена Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (1382-15) реєстрація місця проживання громадян не є тотожною інституту прописки громадян, який діяв до введення в дію вказаного Закону (1382-15) .

Судові рішення судів є законними.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан" залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Солом’янського району м. Києва, треті особи ОСОБА_7, Відкрите акціонерне товариство "СПК Меридіан" про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.