Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Костенка М.І.

Нечитайла О.М.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 20.02.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2007

у справі №24/55/07-АП

за позовом Приватного підприємства "Компанія РІМ"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення

Приватне підприємство "Компанія РІМ" (далі по тексту –позивач, ПП "Компанія РІМ") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2006 № 0000012400/0 про застосування суми штрафу у розмірі 66 806,32 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2007, позовні вимоги задоволено; скасоване спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена перевірка ПП "Компанія РІМ" з питань перевірки наявності майна, яке перебуває у податковій заставі, про що складено акт від 24.05.2006 №69/10/24/23286246.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 8.6.4 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: в період дії податкової застави згідно довідки Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації відповідачем було передано у власність ТОВ "Профіт-трейд"79/100 частини приміщення 71 підвалу літера А-5, не узгодивши цю операцію з позивачем.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2006 № 0000012400/0 про застосування суми штрафу у розмірі 66 806,32 грн. за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Відповідно до пункту 1.17 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005 (v002p710-05) визнано неконституційним положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 зазначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Враховуючи зазначене, право податкової застави поширюється не на всі активи платника податків, а залежно від суми його податкового боргу.

Відповідно до Податкового роз'яснення положень статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 06.07.2006 № 385 (v0385225-06) податковим керуючим складається відповідний акт опису активів, на які поширюється право податкової застава.

Опис заставних активів здійснюється таким чином, щоб у подальшому такі активи можна було ідентифікувати.

До Акта опису включаються активи, у тому числі рухоме і нерухоме майно та цінні папери, які в подальшому можуть бути реалізовані в рахунок погашення податкового боргу на публічних торгах (шляхом проведення цільових аукціонів чи біржових торгів) або через організації роздрібної торгівлі.

Платник податків самостійно визначає перелік активів, на які розповсюджується право податкової застави і які в подальшому можуть бути реалізовані в рахунок погашення його податкового боргу в порядку, встановленому законодавством України.

Якщо платник податків самостійно не визначає перелік таких активів або визначені платником податків активи не можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу (не є ліквідними та реальними для продажу), податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, на які може бути розповсюджене право податкової застави.

У разі неможливості проведення опису активів у податкову заставу, опис активів такого платника податків може бути здійснений за даними відповідних органів реєстрації.

Відмова платника податків від підпису акта опису активів, на які розповсюджується право податкової застави, не звільняє такого платника податків від виникнення права податкової застави на описані активи. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш ніж двох понятих.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрів обтяжень рухомого майна здійснена реєстрація публічного обтяження у виді податкової застави на активи платника податків –боржника ПП "Компанія "РІМ"згідно з актом опису від 06.10.2005.

Матеріалами справи встановлено, що всупереч зазначеному податковому роз'ясненню, акт опису не підписано позивачем, а тому не реалізовано його право на самостійне визначення переліку активів, які використовуватимуться як джерело погашення податкового боргу.

Вказаний акт складено податковим керуючим одноособово без участі ПП "Компанія "РІМ", що підтверджено текстом акту, який не містить відомостей про наявність понятих, відмови відповідача від підпису.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що зазначений акт не можна вважати документом, на підставі якого може виникнути право податкової застави на спірне майно. Відповідачем належним чином не підтверджено факт виникнення права податкової застави щодо спірної нерухомості.

Також, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя зазначено, що підставою для відповідальності позивача є здійснення відчуження нерухомого майна, яке перебувало у податковій заставі без відповідного письмового узгодження з податковим органом з 30.09.2006. Позивач зазначив, що датою відчуження майна є дата переходу права власності від ПП "Компанія "РІМ"до ТОВ "Профіт-Трейд". Перехід права власності відбувся у момент реєстрації такого права за ТОВ "Профіт-Трейд".

Судами встановлено, що 20.08.2005 здійснено передачу внеску учасника ТОВ "Профіт-Трейд"- ПП "Компанія "РІМ"до статутного капіталу ТОВ "Профіт-Трейд"на суму у розмірі 99 000 грн., що складає 85,7 % статутного капіталу товариства. Відповідно до здійснених операцій складено акт прийому-передач майна, який затверджено рішенням загальних зборів ТОВ "Профіт-Трейд"від 06.08.2005.

Одним із видів переданого майна вартістю 69 560,93 грн. визначено нежиле приміщення загальною площею за внутрішніми замірами 109,8 кв. м., що складає 79/100 нежилого приміщення №71 підвалу літ. А-5, у м. Запоріжжя.

ТОВ "Профіт-Трейд"отримало свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Зазначена норма права не пов'язує виникнення права власності із здійсненням такої реєстрації права власності. Тільки право власності, що виникло з підстав визначених у статті 11 цього Кодексу може бути зареєстроване.

Згідно з діючим законодавством, право власності може виникати з факту створення майна або правочину. Правочин підлягає реєстрації у випадках, визначених законодавством.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом, відповідно до статті 210 Цивільного кодексу України і такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Чинним законодавством не передбачено нотаріальне посвідчення та безпосередню реєстрацію правочину у вигляді рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, яким до статутного капіталу такого товариства передається нерухоме майно. Таку реєстрацію може бути здійснено шляхом реєстрації змін до статуту, у випадках передбачених законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вчинений правочин щодо передачі майна оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Профіт-Трейд", яким передбачена зміна складу майна, що передається у його власність.

Відповідно до статті 115 зазначеного Кодексу господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 20.02.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .