К-38568/10-С Про визнання незаконними та скасування постанов, стягнення коштів та моральної шкоди - 02.03.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанов, стягнення коштів та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року,

Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанов, стягнення коштів та моральної шкоди.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року позов задоволено частково, визнано незаконними та скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 червня 2009 року, 9 червня 2009 року, 1 червня 2009 року, 3 липня 2009 року, 27 липня 2009 року, 31 липня 2009 року, 17 серпня 2009 року, 25 серпня 2009 року, 4 вересня 2009 року, 7 вересня 2009 року, 8 вересня 2009 року стосовно ОСОБА_6 у виконавчих провадженнях №№ 2929, 2930, 3678, 3679, 4067, 4471, 4478, 4494, 4499, 4500, 5056, 5232, 5725, 5738, 6357, 6724, 6958, 7211, 7212, 7213, 7240, 7251.

Визнано незаконною та скасовано постанову від 8 вересня 2009 року про об'єднання у зведене виконавчих проваджень №№ 2929, 2930, 3678, 3679, 4067, 4471, 4478, 4494, 4499, 4500, 5056, 5232, 5725, 5738, 6357, 6724, 6958, 7211, 7212, 7213, 7240, 7251 стосовно ОСОБА_6

Визнано незаконними та скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 8 вересня 2009 року стосовно накладення арешту на транспортні засоби ОСОБА_6 та постанову від 8 вересня 2009 року про розшук майна боржника.

Визнано незаконними та скасовано постанови про стягнення зі ОСОБА_6 виконавчого збору від 22 червня 2009 року, 17 червня 2009 року, 9 червня 2009 року, 13 липня 2009 року, 4 серпня 2009 року, 10 серпня 2009 року, 25 серпня 2009 року, 2 вересня 2009 року, 14 вересня 2009 року, 16 вересня 2009 року, 15 вересня 2009 року та постанову про стягнення зі ОСОБА_6 витрат на проведення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №№ 2929, 2930, 3678, 3679, 4067, 4471, 4478, 4494, 4499, 4500, 5056, 5232, 5725, 5738, 6357, 6724, 6958, 7211, 7212, 7213, 7240, 7251.

Визнано незаконними та скасовано постанови про закінчення виконавчих проваджень від 19 листопада 2009 року №№ 2929, 2930, 3678, 3679, 4067, 4471, 4478, 4494, 4499, 4500, 5056, 5232, 5725, 5738, 6357, 6724, 6958, 7211, 7212, 7213, 7240, 7251 стосовно ОСОБА_6 Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 7246 грн. 50 коп. В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року апеляційну скаргу Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції задоволено, скасовано постанову суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_6 подав касаційну скаргу, в якій зазначав, що приймаючи рішення суд порушив норми матеріального та процесуального права та просить його скасувати.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначав, що державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження"були прийняті постанови про відкриття виконавчих проваджень від 12 червня 2009 року, 9 червня 2009 року, 01 червня 2009 року, 03 липня 2009 року, 27 липня 2009 року, 31 липня 2009 року, 17 серпня 2009 року, 25 серпня 2009 року, 04 вересня 2009 року, 07 вересня 2009 року, 08 вересня 2009 року стосовно ОСОБА_6 у виконавчих провадженнях №№ 2929, 2930, 3678, 3679, 4067, 4471, 4478, 4494, 4499, 4500, 5056, 5232, 5725, 5738,6357,6724,6958, 7211, 7212, 7213,7240, 7251 за виконавчими документами - постановами органів ДАІ по справам про адміністративні правопорушення про стягнення зі ОСОБА_6 штрафів на користь держави на загальну суму 6555 грн.

Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно до пункту 1 частини першої статті 26 цього Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання визначені у ст. 21 наведеного Закону, за приписами п.4 ч.1 якої постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання - протягом трьох місяців з дня винесення відповідної постанови.

Судом першої інстанції висновок про відкриття виконавчого провадження з пропущенням встановленого строку був зроблений без дослідження документів, що підтверджують дату пред'явлення спірних постанов до виконання.

З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що постанови по справі про адміністративне правопорушення:

АН № 145353 від 05.02.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р" що засвідчується відповідним листом № 9/6-2316 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 117840 від 31.01.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2341 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 173071 від 16.02.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2340 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 170821 від 08.03.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2340 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 246087 від 31.03.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2340 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 215971 від 30.03.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2340 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 215806 від 28.03.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р.. що засвідчується відповідним листом № 9/6-2340 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 179462 від 19.02.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р" що засвідчується відповідним листом № 9/6-2915 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 091157 від 06.01.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2342 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 114183 від 30.01.2009р., було пред'явлено до виконання 23.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2342 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 145888 від 20.02.2009р" було пред'явлено до виконання 23.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2320 від 23.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 249612 від 15.04.2009р., було пред'явлено до виконання 09.07.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-4417 від 08.07.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 032511 від 09.12.2008р., було пред'явлено до виконання 09.03.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2333 від 09.03.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 114831 від 04.02.2009р., було пред'явлено до виконання 28.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2466 від 28.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 114896 від 05.02.2009р., було пред'явлено до виконання 28.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2466 від 28.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 123705 від 19.02.2009р., було пред'явлено до виконання 28.04.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2466 від 28.04.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 026421 від 15.12.2008р., було пред'явлено до виконання 09.03.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2330 від 09.03.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 066207 від 23.12.2008р., було пред'явлено до виконання 09.03.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2330 від 09.03.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 038546 від 13.12.2008р., було пред'явлено до виконання 09.03.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2302 від 09.03.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 066096 від 26.12.2008р., було пред'явлено до виконання 09.03.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-2302 від 09.03.2009р. з відміткою про прийняття.

АН № 245584 від 10.04.2009р., було пред'явлено до виконання 01.07.2009р., що засвідчується відповідним листом № 9/6-4879 від 01.07.2009р. з відміткою про прийняття.

Тобто, спірні постанови по справі про адміністративні правопорушення були пред'явлені до виконання протягом строків, встановлених ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до пояснень відповідача спірні виконавчі документи працівниками ВДАІ на виконання до ВДВС було надано вчасно та в зв'язку з великим обсягом роботи та навантаженням (на той момент на виконання було надано близько 10 тис. виконавчих, документів) спеціалістом канцелярії ВДВС виконавчі документи державному виконавцю було передано з запізненням. У постановах про відкриття виконавчого провадження було зазначено дату, коли виконавчий документ був отриманий безпосередньо державним виконавцем.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки спірні постанови по справі про адміністративні правопорушення були пред'явлені до виконання протягом строків, встановлених ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", то у державного виконавця були відсутні правові підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження. За таких обставин, вимоги позивача про визнання незаконними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 12 червня 2009 року, 09 червня 2009 року, 01 червня 2009 року, 03 липня 2009 року, 27 липня 2009 року, 31 липня 2009 року, 17 серпня 2009 року, 25 серпня 2009 року, 04 вересня 2009 року, 07 вересня 2009 року, 08 вересня 2009 року стосовно ОСОБА_6 у виконавчих провадженнях №№ 2929, 2930, 3678, 3679, 4067, 4471, 4478, 4494, 4499,4500, 5056, 5232, 5725, 5738, 6357, 6724, 6958, 7211, 7212, 7213, 7240, 7251 задоволенню не підлягають.

Згідно до ч.5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

З матеріалів справи вбачається, що відносно позивача у Центрально-міському відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, органами державної виконавчої служби було відкрито 24 виконавчих провадження, а тому колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було об'єднано ці виконавчі провадження у зведене виконавче провадження. За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови від 08 вересня 2009 року про об'єднання у зведене виконавчих проваджень №№ 2929, 2930, 3678, 3679, 4067, 4471, 4478, 4494, 4499, 4500, 5056, 5232, 5725, 5738, 6357, 6724, 6958, 7211, 7212, 7213, 7240, 7251 стосовно ОСОБА_6.

08 вересня 2009 року державним виконавцем відповідно до статті 55 Закону України "Про виконавче провадження"прийнята постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження стосовно позивача, а саме накладений арешт на два транспортних засоби, що належать позивачу.

Згідно абзацу 6 частини 3 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Частиною 2 статті 55 цього Закону встановлено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Крім цього, державним виконавцем відповідно до статті 46 Закону України "Про виконавче провадження"також були прийняті постанови про стягнення зі ОСОБА_6 виконавчого збору від 22 червня 2009 року, 17 червня 2009 року, 09 червня 2009 року, 13 липня 2009 року, 04 серпня 2009 року, 10 серпня 2009 року, 25 серпня 2009 року, 02 вересня 2009 року, 14 вересня 2009 року, 16 вересня 2009 року, 15 вересня 2009 року у виконавчих провадженнях №№ 2929, 2930, 3678, 3679, 4067, 4471, 4478, 4494, 4499, 4500, 5056, 5232,5725,5738, 6357, 6724, 6958, 7211,7212,7213, 7240, 7251.

Статтею 45 Закону України "Про виконавче провадження"встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження. До наведених витрат належать кошти, витрачені на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації; 6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

В матеріалах справи мається акт державного виконавця від 08.10.2009р., затверджений начальником ВДВС, згідно до якого при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 08.09.2009 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь стягувачів загальної суми боргу в розмірі 6 980,00 грн. при вжитті заходів примусового виконання вищезазначеного виконавчого провадження здійснено витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій (за переліком), а саме: конверти, витрати на відправлення документів, обкладинка в/провадження, оформлення документів в/провадження (постанови, акти), принтерне виготовлення документа на загальну суму 36 грн.

Згідно до вимог статті 46 наведеного Закону у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.

А тому суд апеляційної інстанції вірно встановив, що постанови про стягнення виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції.

Доводи ОСОБА_6 викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування або зміни рішення суду апеляційної інстанції не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.