Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Смоковича М.І.

Суддів

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Мироненка О.В.

Мороз ЛЛ.

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради, треті особи –ОСОБА_9, ОСОБА_10 про скасування рішення за касаційною скаргою виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради та ОСОБА_11 –представника ОСОБА_9 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2008 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у Ленінському районному суді м. Харкова пред’явили позов до виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради, треті особи –ОСОБА_9,

ОСОБА_10 про скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради від 06 лютого 2007 року № 76 "Про дозвіл виконати перепланування та переобладнання у АДРЕСА_1" ОСОБА_9 надано дозвіл на виконання перепланування та переобладнання у квартири АДРЕСА_1 з обладнанням дверного прорізу в інше приміщені, згідно з технічним висновком ТОВ "Модулор".

Внаслідок розпочатих з кінця грудня 2006 року робіт з перепланування та переобладнання зазначеної квартири істотно погіршилися технічні можливості експлуатації будинку та умови проживання в ньому.

Також, ОСОБА_9 не узгодила з ними питання перебудови і переобладнання зазначеної квартири та почала здійснювати будівельні роботи у квартирі без наявності відповідного дозволу на проведення таких робіт.

Вважають, що суб’єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного рішення порушив чинне законодавство, що призвело до порушення їхніх прав власності на належні їм квартири у будинку.

Просили скасувати рішення виконавчого комітету Ленінської районної у

м. Харкові ради від 06 лютого 2007 року № 76 "Про дозвіл виконати перепланування та переобладнання у кв. АДРЕСА_1" та зобов’язати відповідача припинити роботи з перепланування та переобладнання квартири.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2008 року, позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради, треті особи –ОСОБА_9, ОСОБА_10 про скасування рішення задоволено.

Рішення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради від 06 лютого 2007 року № 76 "Про дозвіл виконати перепланування та переобладнання у АДРЕСА_1 визнано нечинним та скасовано.

У касаційній скарзі виконавчий комітет Ленінської районної у м. Харкові ради та ОСОБА_11 –представник ОСОБА_9, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачі є власниками, житлових приміщень в будинку АДРЕСА_1

Власником квартири №НОМЕР_1, розташованої в цьому ж будинку з 14 липня 2007 року є ОСОБА_10 До цього власницею була ОСОБА_9

06 лютого 2007 року виконавчим комітетом Ленінської районної у м. Харкові ради прийняте рішення № 76 "Про дозвіл виконати перепланування та переобладнання у АДРЕСА_1 ОСОБА_9 надано дозвіл на виконання перепланування та переобладнання у квартири АДРЕСА_1 з обладнанням дверного прорізу в інше приміщення.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення виконавчим комітетом Ленінської районної у м. Харкові ради прийняте з порушенням чинного законодавства, оскільки позивачі та інші співвласники будинку згоди на проведення робіт з перепланування та переобладнання квартири №НОМЕР_2 не давали, а вказані роботи власником квартири розпочаті без наявності дозволу на виконання будівельних робіт.

Колегія суддів не погоджується з такою правою позицією суддів попередніх інстанцій, оскільки вона є помилковою і ґрунтується на неповно встановлених обставинах справи.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси осіб.

Статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що фізичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об’єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради, при цьому до заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними правилами забудови.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (z0927-05) , уточнено та конкретизовано перелік документів, які зацікавлені особи повинні надати до відповідного органу разом з заявою про надання дозволу на переобладнання або перепланування жилого (нежилого) приміщення. Одним з таких основних документів є письмова згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають в їх спільній власності (підпункт 1.4.5. підпункту 1.4. пункт 1 Правил).

Отже, Правила передбачають обов’язок особи, яка звернулася за наданням відповідного дозволу, надати письмовий документ про погодження переобладнання свого жилого приміщення із співвласником цього приміщення, або інших співвласників у випадку, якщо переобладнання або перепланування жилого приміщення вплине на умови експлуатації інших приміщень у будинку, які перебувають у спільній власності або користуванні мешканців будинку.

Усі необхідні документи виконавчому комітету для розгляду питання про надання дозволу на переобладнання та перепланування квартири, за винятком згоди інших співвласників на проведення відповідних робіт, ОСОБА_9 надала.

Згідно з підпунктом 1.4.4. підпункту 1.4 пункту 1 вказаних Правил заборонено перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у жилих будинках, у випадку, якщо це погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі.

Суди задовольняючи позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вказали які саме права позивачів при прийнятті оспорюваного рішення були порушені і яких факторів органом місцевого самоврядування не було враховано, які могли б негативно вплинути на забезпечення належної експлуатації будинку та умов проживання мешканців у цьому будинку.

Між тим, у справі є копія Технічного висновку про можливість реконструкції підвального приміщення та квартири АДРЕСА_1 виготовленого ТОВ "Модулор" за замовленням ОСОБА_9, згідно з яким є технічна можливість на проведення реконструкції підвального приміщення та квартири. Цей висновок містить у собі попередження про необхідність припинення ведення будівельних робіт у випадку появи непередбачених деформацій конструкцій будинку.

Відсутні у справі й будь-які інші докази на підтвердження того, що реконструкція вказаних приміщень не можлива з технічних причин, або що вона може потягнути за собою негативний вплив на технічний стан будинку в цілому.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди попередніх інстанцій не виконали вимог вказаного процесуального законодавства й ухвалили незаконні рішення, які підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, більш повно встановити обставини у справі і в залежності від встановленого –вирішити спір.

При цьому необхідно мати на увазі, що виконання власником квартири робіт з реконструкції підвального приміщення та квартири без дозволу відповідного органу на проведення будівельних робіт або без належного проекту, відступ від проекту реконструкції та незабезпечення ведення робіт з відповідною якістю не є підставою для визнання неправомірним рішення органу місцевого самоврядування, яке оспорюється, а тягнуть за собою інші правові наслідки, у тому числі й відшкодування заподіяних збитків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради та ОСОБА_11 –представника ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2008 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до виконавчого комітету Ленінської районної у м. Харкові ради, треті особи –ОСОБА_9, ОСОБА_10 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.