ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2011 року м. Київ К/9991/3375/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.
розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 10 серпня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок,–
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок.
Постановою Червоноградського міського суду від 10 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року, позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) за період з 09.07.2007 по 31.12.2007.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є матір’ю є матір’ю малолітньої дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження та відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім ям з дітьми" (2811-12) має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, мотивовані тим, що дії відповідача, щодо виплати допомоги до погляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 року є протиправними, оскільки виплачувалась така допомога не у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Позовні вимоги за 2008-2009 року є безпідставними.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів зважаючи на наступне. Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) дію ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"було обмежено. Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) № 6рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік' (489-16) якими обмежується дія ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".
щодо позовних вимог за 2008-2009 роки, то відповідно до Розділу 2 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України "Про державний бюджет України", пункт 23, у Законі України Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) у ст.13 слова "не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування"виключені та частина перша статті 15 викладена в такій редакції:
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення"викладений у такій редакції:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року –50%, з 1 січня 2009 року –75%, з 1 січня 2010 року –100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".
Згідно п. 24 Закону №107 у Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) статті 40-44 виключені.
Таким чином з 01.01.2008 існує норма закону, відповідно до якої спірні правовідносини регулюються тільки Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , функції по виплаті допомоги до догляду за дитиною покладені на УПСЗН і допомога виплачується саме за рахунок державного бюджету.
Питання щодо порядку призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" (1751-2001-п) зі змінами внесеними, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57 (57-2008-п) .
Відповідно до цієї постанови з 01.01.2008 і застрахованим, і незастрахованим особам допомогу сплачує УПСЗН.
Відповідно до ч.3 ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008-2009 рік"допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. На момент здійснення виплат допомоги в 2008-2009 роках стаття 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"діяла в редакції, в якій вона діяла у 2008 році.
Порушень цієї норми з боку відповідача у 2008-2009 роках судом не встановлено, а тому визнання дій УПСЗН щодо виплати щомісячно допомоги по догляду за дитиною у розмірі меншому за прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років протягом 2008-2009 років та стягнення недоотриманих сум, вимоги позивача є безпідставними і судами попередніх інстанцій вірно відмовлено у їх задоволенні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області відхилити, постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 10 серпня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Суддя
Л.Л. Мороз