Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.,

Мороз Л.Л.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.

розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 20 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про зобов’язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,–

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про зобов’язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 24 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 20 травня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано дії Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації, щодо не нарахування та невиплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років ОСОБА_1 за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 протиправними. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст. 15 та п. З розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 з врахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є матір’ю малолітньої дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження та відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім ям з дітьми" (2811-12) має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, мотивовані тим, що дії відповідача, щодо виплати допомоги до погляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 року є протиправними, оскільки виплачувалась така допомога не у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів зважаючи на наступне. Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) дію ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"було обмежено. Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) № 6рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік' (489-16) якими обмежується дія ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) , визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради Львівської області відхилити, постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 10 серпня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.