Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

секретар судового засідання Шевченко Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим

на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, Головного управління Пенсійного фону України в Автономній Республіці Крим про визнання відмови у перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язання провести перерахунок пенсії,

У березні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною відмови провести перерахунок пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії. Він зазначав, що після звільнення зі служби 19 вересня 2006 року йому Військовим комісаріатом Автономної Республіки Крим призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) (далі – Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ). При обчисленні пенсії відповідачем враховані положення ст. 40 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Просив суд визнати відмову у здійсненні перерахунку пенсії неправомірною та зобов’язати здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року позов задоволено. Визнано неправомірним рішення військового комісаріату Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року, Головного управління ПФУ в Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2007 року про відмову у перерахунку пенсії. Зобов’язано Головне управління ПФУ України в Автономній Республіці Крим провести перерахунок пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення по останній штатній посаді на день звільнення.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2009 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Головне управління ПФУ в Автономній Республіці Крим порушує питання про скасування судових рішень у даній справі, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково керувалися ч. 3 ст. 24 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби і деяких інших осіб", оскільки дію цієї норми зупинено згідно з п. 30 ст. 77 "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга Головного управління ПФУ в Автономній Республіці Крим підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що при призначенні і обчисленні пенсії позивачу у вересні 2006 року Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим неправомірно застосував вимоги Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , а не норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) в редакції від 04 квітня 2006 року.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 19 вересня 2006 року звільнений зі служби, а з ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером і одержує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) , яка йому призначена з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою, що визначена за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням без урахування отриманої позивачем під час служби 50-відсоткової доплати від суми пенсії, що передбачена підпунктом "а"пункту 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) .

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України № 2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон №2262-ХII (2262-12) ) в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислювалися з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Порядок і розмір обчислення пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) .

У частині 1 статті 40 Закону України від 20 грудня 2005 року №3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік"(далі – Закон №3235-IV (3235-15) ) встановлено порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, згідно з яким до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При обчисленні пенсій у розрахунок грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою в інтересах справи на службі.

Пунктом 30 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"дію частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"зупинено на 2006 рік. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців"від 04 квітня 2006 року (3591-15) назву Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) викладено в такій редакції: "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Також викладено в новій редакції й деякі положення Закону, зокрема статтю 43.

Вказані зміни набули чинності з 29 квітня 2006 року. Текст частини третьої статті 43 Закону змін не зазнав.

Водночас установлений у статті 40 Закону №3235-IV порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, та вимоги пункту 30 статті 77 цього ж Закону щодо зупинення на 2006 рік дії частини третьої статті 43 Закону №2262-XII не були скасовані, а тому виходячи з засад пріоритету законів над підзаконними актами, яким є постави Кабінету Міністрів України, підлягали застосуванню положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) .

На думку колегії суддів, суб’єкт владних повноважень, вирішуючи у грудні 2006 року питання про призначення й обчислення пенсії позивачу на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) .

З огляду на вкладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, помилково ухвалив рішення про задоволення позову.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим задовольнити.

Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2009 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, Головного управління Пенсійного фону України в Автономної Республіки Крим про визнання відмови про перерахунок пенсії неправомірною та зобов’язання провести перерахунок пенсії.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.