Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області

на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі –ГУ ПФУ) в Тернопільській області, Управління Служби безпеки України (далі –УСБУ ) в Тернопільській області про перерахунок пенсії,

У січні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій щодо призначення пенсії. Він зазначав, що після звільнення зі служби 29 грудня 2006 року УСБУ в Тернопільській області призначило йому пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) (далі – Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ). При обчисленні пенсії відповідачем враховані положення ст. 40 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зокрема, пенсію обчислено з розміру грошового забезпечення усереднено за останні 24 місяці служби та без урахування щомісячної винагороди прапорщикам.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2008 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року, позов задоволено. Зобов’язано УСБУ в Тернопільській області та ГУ ПФУ в Тернопільській області провести перерахунок та виплачувати пенсію позивачу в розмірі 86 % від його грошового забезпечення перед звільненням, що становило 1626,97 грн в сумі 1399,17 грн та провести доплату донарахованої пенсії позивачу з дня призначення пенсії, тобто з 01 січня 2007 року.

У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Тернопільській області порушує питання про скасування судових рішень у даній справі, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення постановлені без врахування положень ст. 40 та п. 30 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", п.7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) .

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга ГУ ПФУ в Тернопільській області підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суди виходили з того, що при призначенні і обчисленні пенсії позивачу у грудні 2006 року УСБУ в Тернопільській області неправомірно застосувало вимоги Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , а не норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) в редакції від 04 квітня 2006 року.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 з 29 грудня 2006 року звільнений зі служби та є пенсіонером і одержує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) , яка йому призначена УСБУ в Тернопільській області з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою, що визначене за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням без урахування отриманої позивачем під час служби щомісячної винагороди прапорщикам.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон №2262-ХII (2262-12) ) в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислювалися з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Порядок і розмір обчислення пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) .

У частині 1 статті 40 Закону України від 20 грудня 2005 року №3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік"(далі – Закон №3235-IV (3235-15) ) встановлено порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, згідно з яким до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При обчисленні пенсій у розрахунок грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою в інтересах справи на службі.

Пунктом 30 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"дію частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"зупинено на 2006 рік. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців"від 04 квітня 2006 року (3591-15) назву Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) викладено в такій редакції: "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Також викладено в новій редакції й деякі положення Закону, зокрема статтю 43.

Вказані зміни набули чинності з 29 квітня 2006 року. Текст частини третьої статті 43 Закону змін не зазнав.

Водночас установлений у статті 40 Закону № 3235-IV порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, та вимоги пункту 30 статті 77 цього ж Закону щодо зупинення на 2006 рік дії частини третьої статті 43 Закону №2262-XII не були скасовані, а тому виходячи з засад пріоритету законів над підзаконними актами, яким є постави Кабінету Міністрів України, підлягали застосуванню положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) .

На думку колегії суддів, суб’єкт владних повноважень, вирішуючи у грудні 2006 року питання про призначення й обчислення пенсії позивачу на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) .

З огляду на вкладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, помилково ухвалив рішення про задоволення позову.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Управління Служби безпеки України в Тернопільській області про перерахунок пенсії.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.