К-55149/09-С Про визнання неправомірною відмови в узгодженні акта вибору та обстеження земельної ділянки - 23.02.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у справі №2-а-167/09/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МеандрДон" до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання дій неправомірними, -

У січні 2009 року ТОВ "МеандрДон"звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області про визнання неправомірною відмови відповідача в узгодженні акту вибору та обстеження земельної ділянки від 03.03.2008 площею 0.9500 га для розміщення й обслуговування об’єкту рекреаційного призначення (база відпочинку) за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні Державного підприємства "Краснолиманське лісове господарство"і земель запасу водного фонду в районі с. Щурове Краснолиманської міської ради Донецької області та зобов’язання узгодити акт вибору та обстеження вказаної ділянки від 03.03.2008.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Державного управління охорони навколишнього природного середовища Донецькій області, викладену в листі № 05-206 від 24.07.2008 року, в узгодженні акту вибору та обстеження земельної ділянки від 03.03.2008 року площею 0.9500 га для розміщення й обслуговування об’єкту рекреаційного призначення (база відпочинку) за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні Державного підприємства "Краснолиманське лісове господарство", і земель запасу водного фонду в районі с. Щурове Краснолиманської міської ради Донецької області. Також суд спонукав Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області на підставі отриманих від ТОВ "МеандрДон"документів для погодження вибору місця розташування земельною ділянки загальною площею 0,95 га для розміщення й обслуговування об’єкту рекреаційного призначення (база відпочинку) за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні Державного підприємства "Краснолиманське лісове господарство"та земель запасу водного фонду в районі с. Щурове Краснолиманської міської ради Донецької області підготувати висновок відповідно до вимог чинного законодавства. В решті позовних вимог –відмовлено.

В касаційній скарзі Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені вище судові рішення, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суди, ухвалюючи рішення про задоволенні позовних вимог, безпідставно не врахували положень Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р (610-2008-р) "Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками", не взявши до уваги, що Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України "Про Кабінет Міністрів України" (2591-17) встановлено обов’язковість виконання розпоряджень КМУ.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що в даному випадку відповідач мав керуватись лише Земельним (2768-14) , Водним (213/95-ВР) та Лісовим кодексами України (3852-12) , а не розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р (610-2008-р) , яке було прийнято після підписання акту вибору земельної ділянки.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на нижченаведене.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.11.2007 року ТОВ "МеандрДон"звернулось до Краснолиманської міської ради із заявою № 01-12 про надання в оренду земельної ділянки площею 0,95га за рахунок земель вкритих лісом Краснолиманського держлісгоспу строком на 49 років, про надання дозволу на збір матеріалів узгодження місця розташування бази відпочинку.

03.12.2007 року Краснолиманською міською радою було прийняте рішення № 5/18-1265, яким позивачеві було надано дозвіл на збір матеріалів узгодження місця розташування земельної ділянки площею 0.9500 га для розміщення бази відпочинку в районі с. Щурово із земель Краснолиманського держлісгоспу, квартал 101 для наступної передачі в оренду строком на 49 років.

Листом від 11.12.2007 року № 1182 Державне підприємство "Краснолиманське лісове господарство"повідомило ТОВ "МеандрДон"про те, що не заперечує проти вилучення з постійного користування земельної ділянки прощею 0.95 га, в тому числі 0.72 га –землі запасу водного фонду Краснолиманської міської ради та 0.23 га –землі лісогосподарського призначення Краснолиманського лісництва ДП "Краснолиманський лісгосп""квартал 101 вид. 7 площа 0.23 га"в районі с. Щурово Краснолиманської міської ради Донецької області для розміщення та обслуговування об’єкту рекреаційного призначення (бази відпочинку).

Національний природний парк "Святі Гори"листом від 17.12.2007 року попередньо погодив вилучення з постійного користування ДП "Краснолиманське лісництво "Краснолиманський лісгосп"земельної ділянки площею кв. 101 вид. 7 площа 0.23 га (зона стаціонарної рекреації НПП "Святі гори").

Крім того, 29.12.2007 року ТОВ "МеандрДон" отримало висновок Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства № 02-466/лг., яким погоджено місце для розміщення та обслуговування об’єкту рекреаційного призначення (бази відпочинку) на земельній ділянці загальною площею 0.9500 га, в тому числі: 0.7200 га –землі запасу водного фонду Краснолиманської міської ради, 0.2300 га –землі лісогосподарського призначення Краснолиманського лісництва ДП "Краснолиманський лісгосп"(кВ. 101 в. 7) в районі с. Щурово Краснолиманської міської ради Донецької області.

Рішенням Краснолиманської міської ради від 15.092004 року № 4/25-41 для вирішення питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів утворена постійно діюча комісія з питань вибору земельних ділянок.

03 березня 2008 року постійно-діючою комісією було складено акт вибору та обстеження земельних ділянок для розміщення та обслуговування бази відпочинку товариству з обмеженою відповідальністю "МеандрДон"на території Краснолиманської міської ради Донецької області, який було підписано всіма членами комісії за виключенням представника відповідача.

Листом від 24.07.2008 року за № 05-206 "Про погодження матеріалів щодо вибору місця розташування земельної ділянки"відповідач –Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року за № 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" (610-2008-р) та листи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.04.2008 року за № 5393/21/10-8, відмовився погодити матеріали вибору місця розташування земельної ділянки ТОВ "Меандрдон"загальною площею 0.95 га для розміщення та обслуговування об’єкту рекреаційного призначення (база відпочинку).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення;

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.ч.5, 7, ст.. 151 Земельного кодексу України (2768-14) юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації. Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Відповідно до ст.. 57 Лісового кодексу України (3852-12) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) . Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Також слід зазначити, що ст.. 89 Водного кодексу (213/95-ВР) У3країни встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Розпорядженням КМ України від 10.04.2008 № 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" (610-2008-р) з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) зобов’язано Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері:

зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення;

відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або колиза результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України та ст. 53 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин визначені статтею 13 Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту "б" частини 1 цієї статті до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель. Розпорядження КМ України від 10.04.2008 № 610-р "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" (610-2008-р) є чинним, не визнано у встановленому законом порядку протиправним чи незаконним.

Таким чином, відмовляючи в узгодженні акту вибору та обстеження земельної ділянки площею 0.9500 га для розміщення й обслуговування об’єкту рекреаційного призначення (база відпочинку) за рахунок земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні Державного підприємства "Краснолиманське лісове господарство", і земель запасу водного фонду в районі с. Щурове Краснолиманської міської ради Донецької області, відповідач діяв в межах своїх повноважень та на виконання вимог чинного законодавства України.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлено правильно, але невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 221, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області –задовольнити.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року та ухвалити у справі №2-а-167/09/0570 нове судове рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "МеандрДон"в задоволенні позовних вимог.