Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про оскарження дій та зобов’язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2, - представника позивача ОСОБА_1, на постанову Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 07 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року, -

У лютому 2009 року ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області про оскарження дій та зобов’язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1. є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Оскільки вказана допомога у встановленому законодавством розмірі ОСОБА_1. не виплачувалася, просив визнати неправомірними дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. і з 02.06.2008р. по 31.12.2008р., а саме: у розмірі нижчому ніж передбачено законодавством, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. у розмірі 1896,57грн. та за період з 02.06.2008р. по 31.12.2008р. у розмірі 2802,37грн.

07.04.2009р. представник позивача надав у суд заяву, в якій просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених ОСОБА_1. прав, свобод та інтересів.

Постановою Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 07.04.2009р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2009р., у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено у повному обсязі.

У касаційній скарзі ОСОБА_2., - представник позивача ОСОБА_1., просить зазначені судові рішення скасувати з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що після народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мати останньої, яка є позивачем по даній справі, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, перебуває на обліку в Микитівському управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області як отримувач вказаної допомоги, є застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особою.

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років у розмірах: з 1 січня –434 гривні, з 1 квітня –463 гривні, з 1 жовтня –470 гривень.

Згідно ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня –492 гривні, з 1 квітня –525 гривень, з 1 жовтня –532 гривні.

Пунктами 7, 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено на 2007 рік дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"й дію ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) , а ст.56 даного Закону установлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. (v0a6p710-07) положення абзацу третього ч.2 ст. 56, пункту 7 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також положення пункту 14 ст.71 вказаного Закону були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки з ухваленням 09.07.2007р. Конституційним Судом України рішення №6-рп/2007 (v0a6p710-07) щодо неконституційності положень абзацу третього ч.2 ст. 56 та пунктів 7, 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали, то з 09.07.2007р. і до 31.12.2007р., оскільки Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) діяв до указаної дати, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна надаватися не застрахованим особам у розмірах, встановлених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", та застрахованим особам у розмірах, встановлених ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Однак з матеріалів справи вбачається, що Микитівське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області наполягало на відмові у задоволенні позову в зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

За приписами ч.2 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернулася до суду за захистом порушених її прав 20.02.2009р. та не довела поважності причин пропуску нею строку для звернення до суду, то відповідно до приписів ч.2 ст. 99 та ч.1 ст. 100 КАС України, на які наполягав відповідач, судом правомірно відмовлено ОСОБА_1. у вимогах про перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.

Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік слід зазначити наступне.

Так, підпунктом 12 пункту 25 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17) р №107-VI статті 40-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"виключені, а підпунктом 7 пункту 23 Розділу ІІ вказаного Закону (2240-14) ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"викладено у новій редакції, згідно до якої, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У відповідності до змін, внесених до п.3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008р. надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Змінами, внесеними підпунктом 5 пункту 23 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) у ст. 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", його дію в частині призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку поширено також і на осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. (v010p710-08) положення пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Водночас, вказаним рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008р. (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) не визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Таким чином, в період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а з дня втрати чинності положень пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) зазначені правовідносини регулювалися також і ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Отже, для вирішення даного спору судам попередніх інстанцій необхідно було визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у виниклих правовідносинах.

Згідно зі ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997р. №4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом ч.3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України (254к/96-ВР) та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"були внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) з 01.01.2008р., а зміни у ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який діяв у часі раніше, з 22.05.2008р. не вносились, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .

Враховуючи те, що Микитівське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області в 2008 році виплачувало ОСОБА_1. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених новою редакцією ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", суд дійшов до вірного висновку щодо правомірності його дій в цей проміжок часу.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_2, - представника позивача ОСОБА_1, – залишити без задоволення.

Постанову Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 07 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.