Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В.І.,

Гашицького О.В.,

Лиски Т.О. (доповідач),

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосії, третя особа - розпорядник майна ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" арбітражний керуючий Марченко Роман Вікторович, за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосії на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року, -

У серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство (далі –ВАТ) "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" звернулось до суду з позовом до Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосії (далі –КРВ), третя особа - розпорядник майна ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" арбітражний керуючий Марченко Р.В., в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними дії КРВ у м. Феодосія по складанню висновків Акту позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності в ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" за період з 01.07.2008 по 30.06.2009 року № 26-21/47 від 05.08.2009 року та зобов’язати відповідача вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача порушено вимоги статті 124, частини другої статті 19 Конституції України та статей 2, 10, 12 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні". Крім того, позивач зазначив в позові, що у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності товариства по тим питанням, які пов’язані із виникненням кредиторської заборгованості, оскільки вони вже були розглянуті господарськими судами України.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2009 року у задоволенні позовних вимог ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року апеляційну скаргу позивача було задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2009 року було скасовано, а в справі прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" були задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, КРВ м. Феодосії звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а у справі прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" відмовити в повному обсязі.

Прокуратура Автономної Республіки Крим своєю заявою від 15 лютого 2011 року приєдналась до касаційної скарги КРВ м. Феодосії та просила скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2009 року залишити в силі.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2009 року, виходив з того, що судове рішення ухвалене з порушенням вимог ст. 159 КАС України і що дії відповідача по зобов’язанню позивача повернути зайве отримані бюджетні кошти представнику замовника по контракту оборонного замовлення від 10.10.2008 року №227-08 у сумі 41513,45грн. вчинені поза межами повноважень, що передбачені Конституцією Україні (254к/96-ВР) та ст. ст. 10, 12 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу України".

Такий висновок суду апеляційної інстанції є правильним і відповідає нормам матеріального та процесуального права.

За правилами ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу" порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту і інспекції встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 року (550-2006-п) встановлено, що результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Крім того, в констатуючій частині акту вказується інформація про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірені ці питання, а також вказується висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" службові особи державної контрольно-ревізійної служби зобов’язані суворо додержуватися Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, головним контролером-ревізором КРВ в м. Феодосія Саньковою Т.В. та головним контролером-ревізором відділу контролю у сфері будівництва та послуг КРУ в АРК Румянцевим С.Л. проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2009 року по 30.06.2009 року. За результатами вищенаведеної позапланової ревізії складений Акт ревізії від 05.07.2009 року № 26-21/47.

Відповідно до Акту ревізії, відповідачем було зроблено висновок, що позивач в порушення статті 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 6 Закону України "Про державне оборонне замовлення" не дотримався умов Контракту, зазначених в пункті 7 Протоколу погодження договірної ціни, що призвело до того, що згідно Акту виконаних робіт від 29.12.2008 року позивачем було пред’явлено Представнику замовника до сплати, а представником замовника було перераховано суму не 758486,55 грн., а 800000,00 грн., тобто на 41513,45 грн. більш ніж необхідно було сплатити у разі дотримання умов Контракту.

Відповідно до статті 632 Цивільного Кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно пункту 2 статті 6 Закону України "Про державне оборонне замовлення", оплата поставок (закупівлі) продукції, виконання робіт, надання послуг під час виконання оборонного замовлення здійснюються за цінами на умовах та у терміни, передбачені державними контрактами. У разі зміни вартості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, енергоносіїв, інших не залежних від діяльності виконавців причин, яки впливають на витрати з виробництва продукції (робіт, послуг), ціни, визначені державними контрактами, можуть підлягати коригуванню у порядку, передбаченому Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) .

Згідно з п. п 4.4 Контракту від 10.10.2008 року № 227-08 впродовж 90 календарних днів після перерахування авансу виконавець повинен підтвердити представникові замовника повний обсяг витрат коштів актом виконаних робіт

В матеріалах справи містяться відомості, що виконавець підтвердив замовникові повний об’єм витрат коштів по відповідним актам виконаних робіт (а.с. 79).

Відповідно до п.п 4.1 Контракту та пункту 6 Протоколу погодження договірної ціни на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Орлан" вартість робіт встановлена в сумі 800000,00 грн. Актом виконаних робіт від 29.12.2008 року роботи виконані на загальну суму 800000.00 грн.

Відповідно до пункту 7 Протоколу погодження договірної ціни на виконання дослідницько-конструкторської роботи шифр "Орлан" за державним контрактом від 10.10.2008 року № 227-08 в розрахунку ціни прийнятий рівень рентабельності 10% до собівартості власних робіт. Таким чином, сума 41513,45 грн. увійшла у розрахунок виконаних робіт.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що твердження відповідача про неналежне виконання позивачем умов контракту та отримання зайвих коштів у розмірі 41513,45 грн. є безпідставним та спростовується матеріалами справи. Дії відповідача по покладенню на позивача зобов’язання повернути зайве отримані бюджетні кошти створені поза межами повноважень, що передбачені Конституцією Україні (254к/96-ВР) та ст. ст. 10, 12 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу України".

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено ревізію правомірності нарахування відсотків, штрафів, пені за зобов’язаннями ВАТ "ФСК "Море" перед ГАСІЄБ "Укрспецимпексбанк", ВАТ "Державний ощадний банк", і КБ ТОВ "Місто Банк".

З матеріалів справи вбачається, що сума боргів ВАТ "ФСК "Море" перед Державно-акціонерним спеціалізованим імпортно-експортним банком України "Укрспецімпексбанк" по кредитним договорам від 23.08.2000 року № 54-1.1 та від 17.04.2002 року № 10-1.1 підтверджена рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2006 року, залишеним без змін постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 року та Вищого господарського суду України від 02.04.2007 року, а також рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2006 року. Згідно вказаних рішень право нарахування відсотків, індексу інфляції. а також 3% річних від простроченої суми за зобов’язаннями по кредитній лінії по договору від 23.08.2000 року № 54-1.1 належить банку-координатору "Укрспецімепексбанк" (а.с. 151-156; 161-162).

Відповідно до ч. 12 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Згідно з ст. 609 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи, крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Відповідно до ст. 98 Закону України "Про банки та банківську діяльність"ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора.

Статтею 91 п. 2 зазначеного Закону встановлено, що банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 25.07.2003 року №314 банківська ліцензія Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України "Укрспецімпексбанк" відкликана та ініційована процедура ліквідації банку. КБ ТОВ "Місто Банк" прийняв непродані (нереалізовані) активи, що залишилися на час закінчення строку ліквідації ГАСІЄБ "Укрспецімпексбанк", в управління для продовження погашення заборгованості кредиторам ГАСІЄБ "Укрспецімпексбанк" за рахунок отриманих активів.

Згідно рішення комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 15.04.2008 року № 123 "Про виключення Державно-акціонерного спеціалізованого імпортно-експортного банку України "Укрспецімпексбанк" м. Київ з державного реєстру "Укрспецімпексбанк" перестав існувати.

Відповідно до глави 15 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 року за N 845/6036 (z0845-01) , КБ ТОВ "Місто Банк" зобов’язаний пред’являти вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості ДАСІЕБУ "Укрспецімпексбанк", в тому числі через судові органи.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2008 року у справі № 2-3/626-2008 визнаний кредитором ВАТ "ФСК "Море" Комерційний банк ТОВ "Місто Банк" з вимогами на суму 119353399,16 грн. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 року у справі № 2-3/626-2008р. ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.04.2008 року в зазначеній частині залишена без змін. Постановою Вищого Господарського суду України від 09.12.2008 року вказані судові рішення в зазначеній частині залишені без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 26.03.2009 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого Господарського суду України від 09.12.2008 року в цій справі (а.с. 21-39).

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності товариства по питаннях, які пов’язані із виникненням кредиторської заборгованості, оскільки вони вже було розглянуті господарськими судами України.

Викладені в касаційній скарзі твердження відповідача стосовно того, що рішення у справі ухвалені відносно неналежного відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином судове рішення суду першої інстанції не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому суд апеляційної інстанції правомірно скасував його та прийняв нову постанову про задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосії відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.