К-34204/10-С Про зобов’язання провести перерахунок суми допомоги по догляду за дитиною - 23.02.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про зобов’язання провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року,

Позивач, звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації про зобов’язання провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року адміністративний позов задоволено частково, зобов’язано Управління праці і соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_6 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на підставі положень частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_6 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", за період з 22.12.2007р. до 31.12.2007р. включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", та проведених виплат за вказаний період. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації подало касаційну скаргу, в якій зазначило, що приймаючи рішення суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права та просить їх скасувати.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, позивач ОСОБА_6 є матір’ю малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; належить до застрахованих осіб, перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації (а.с.4-6).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не була виплачена на користь позивача протягом 09.07.2007р.-31.12.2007р. у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через що суб’єкта владних повноважень слід зобов’язати нарахувати і виплатити суму цієї допомоги за вказаний період із врахуванням розміру, визначеного ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

В свою чергу скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначав, що відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"(в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) і повинен відповідати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2152-15) встановлені пільги на які має право позивач, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації позивачу протягом 2007 року спірна допомога виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) (а.с.16). Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) положення ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було передбачено розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) , що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", передбачений також Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затв. постановою КМ України № 13 від 11.01.2007р. (13-2007-п) (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.). Вказаною постановою призупинено дію абзацу першого п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001р. (1751-2001-п) , якою передбачався розмір вказаної допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

А тому апеляційний суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог ОСОБА_6 про визнання незаконними дій щодо не нарахування та невиплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. включно.

Разом з тим, судом правильно застосовано положення ст. 99 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції) та зазначено, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду, передбачений вищезазначеною статтею, останньою під час розгляду справи не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Тому апеляційний суд вірно прийшов до висновку про те, що задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 22.12.2007р. до 31.12.2007р. включно.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції.

Доводи Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування або зміни рішення суду апеляційної інстанції не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст..220, 222, 223, 224, 231 КАС України (2747-15) ,

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2010 року –без змін.