Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Кобилянського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Cтародуба О.П., Тракало В.В., Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про перерахунок пенсії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 16 червня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2009 року, -

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом. В ході розгляду справи позовні вимоги уточнив і просив зобов'язати ГУ МВС України у Львівській області провести перерахунок та виплату щомісячної доплати за листопад та грудень 2006 року від належної суми пенсії, зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області в десятиденний термін провести перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"у редакції чинній у 2005 році, стягнути з ГУ ПФУ у Львівській області 5880 грн. майнової шкоди та 50 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 16 червня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2009 року це судове рішення залишено без змін.

Позивач просить скасувати ці судові рішення і постановити нове - про задоволення позовних вимог. Вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін з таких підстав.

Судами встановлено, що 25 грудня 2006 року наказом управління МВС України у Львівській області від 22 грудня 2006 року № 442 о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ з посади старшого оперуповноваженого відділення Державної служби боротьби з економічною злочинністю Сокальського районного відділу УМВС України у Львівській області. 26 грудня 2006 року йому була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 592 грн. 40 коп. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) та законодавства, яке діяло на той час. При нарахуванні даної пенсії було враховано оклад за посадою, військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці підряд перед звільненням.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що при обчисленні пенсії були дотримані вимоги діючого пенсійного законодавства.

Такий висновок судів відповідає вимогам норм матеріального права, встановленим обставинам та підтверджується дослідженими у справі доказами. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04 квітня 2006 року (3591-15) назву Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) викладено в такій редакції: "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Також викладено в новій редакції й деякі положення Закону (2262-12) , зокрема статтю 43.

Вказані зміни набули чинності з 29 квітня 2006 року. Текст частини третьої статті 43 Закону змін не зазнав.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , та членам їх сімей обчислювалися з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Статтею 40 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлений порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, згідно з яким до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому при обчисленні пенсій у розрахунок грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.

Пунктом 30 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" зупинено на 2006 рік.

Проте встановлений статтею 40 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців, та вимоги пункту 30 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" щодо зупинення на 2006 рік дії частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" не були скасовані й підлягали застосуванню.

Суб’єкт владних повноважень, вирішуючи у 2006 року питання про призначення й обчислення позивачу пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , тобто, діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства та не порушив пенсійні права позивача.

Враховуючи викладене, суди прийняли обґрунтоване і законне рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Сокальського районного суду Львівської області від 16 червня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.