К-22310/08-С Про скасування рішення - 16.02.2011 Прийняття

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Заозерненської селищної ради Автономної Республіки (далі –АР) Крим про скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду АР Крим від 22 вересня 2008 року, -

ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до Заозерненської селищної ради АР Крим про відміну рішення 14 сесії 5 скликання №5-14/12 від 28.02.2007р. В позові вказує, що згідно рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 31.10.2006р. їй належить на праві власності нежитлова будова (колишнє кафе-бар "Дельфін"), розташована в АДРЕСА_1. ОСОБА_1. вважає, що рішенням 14 сесії 5 скликання №5-14/12 від 28.02.2007р. їй безпідставно було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для обслуговування згаданої будівлі за вказаною адресою.

Постановою Євпаторійського міського суду АР Крим від 12.09.2007р. позов ОСОБА_1. задоволено. Відмінено рішення 14 сесії 5 скликання №5-14/12 від 28.02.2007р. Заозерненської селищної ради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки по обслуговуванню будівлі за адресою: АДРЕСА_1, площею 475кв.м. та зобов’язано відповідача видати ОСОБА_1. дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для обслуговування будівлі, площею 475кв.м. за вказаною адресою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні позивачу земельної ділянки для обслуговування об’єкту нерухомості, що належить ОСОБА_1. на праві власності.

Постановою Апеляційного суду АР Крим від 22.09.2008р. апеляційну скаргу Заозерненської селищної ради задоволено, постанову суду першої інстанції від 12.09.2007р. скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.

Не погоджуючись із постановою Апеляційного суду АР Крим від 22.09.2008р., ОСОБА_1. звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2009р. за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 31.10.2006р. за ОСОБА_1. було визнано право власності на будову літ."М", загальною площею 12,3кв.м. (колишнього кафе-бара "Дельфін"), мощення площею 173,9кв.м. і інших будівель, розташований у межах земельної ділянки площею 475кв.м. за адресою: місто Євпаторія, селище Заозерне, вулиця Алея Дружби,21-в.

Право власності на вказану нежитлову будівлю 25.12.2006р. було зареєстроване в Кримському республіканському підприємстві "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м.Євпаторії".

23.01.2007р. ОСОБА_1. звернулася в Заозерненську селищну раду за дозволом на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 475кв.м. для обслуговування будівлі, що належить їй на праві власності, розташованої по АДРЕСА_1.

Рішенням 14 сесії 5 скликання Заозерненської селищної ради №5-14/12 від 28.02.2007р. ОСОБА_1. було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки на тих підставах, що:

а) в наданих графічних матеріалах, затребувана земельна ділянка частково розташована на землях Заозерненської селищної ради (набережна) орієнтовною площею 180кв.м.;

б) будова літ."М"(колишнє кафе-бар "Дельфін") відсутня в переліку будівель і споруд Дитячого оздоровчого табору "Перлина"на майно якого, у відповідності з рішенням суду від 26.05.2004р., визнано право власності за ЗАТ "АТП - 11263".

Відповідно до ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Згідно ч.1 ст. 48 Земельного кодексу України на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

Відповідно до ст. 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації (ст .51 Земельного кодексу України (2768-14) ).

Частинами 1 та 3 ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що діючим земельним законодавством не передбачено використання земель рекреаційного призначення для житлової забудови, кафе та барів, а тому у відповідача не було законних підстав для виділення земельної ділянки площею 475кв.м. на праві власності для обслуговування кафе площею 12,3кв.м., розміщеного на набережній.

При цьому, суд апеляційної інстанції правильно відмітив, що ЗАТ "АТП - 11263"не оформило проект землеустрою і не зареєструвало документи, що встановлюють право на землю та не мало права приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації. Дитячий оздоровчий табір "Перлина" у встановленому законом порядку не володіє вказаною земельною ділянкою і його дозвіл на її відведення під кафе-бар "Дельфін" не має правового значення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують, зводяться лише до незгоди з такими.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.