ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" лютого 2011 р. м. Київ К-31652/10-С
|
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Гашицького О.В., Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І., Штульмана І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим про нарахування та виплату підвищення до пенсії, -
в с т а н о в и в :
У травні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що відноситься до категорії "діти війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, позивач просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим нарахувати і виплатити недоплачене підвищення до пенсії за період з 01 січня 2006 року.
Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати з травня 2008 року ОСОБА_1. державної соціальної допомоги у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим провести ОСОБА_1. здійснити перерахунок призначеної пенсії враховуючи встановлену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з травня 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2009 року змінено, абзац третій резолютивної частини викладено в наступній редакції: зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1. недоплачене підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", за період з липня по грудень 2007 року та з травня 2008 року по серпень 2009 року з урахуванням виплаченого. В іншій частині постанову залишено без змін.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 розділу ІV "Прикінцеві положення"Закону про соціальний захист дітей війни (2195-15)
цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року. Частиною першою статті 6 цього Закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
У зв’язку з тим, що відповідач пенсію не підвищив, з метою захисту своїх прав, передбачених Законом про соціальний захист дітей війни (2195-15)
, позивач просив зобов’язати його зробити нарахування йому як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період за 2006-2009 роки.
Щодо підвищення пенсії за 2006 рік, то суди правильно відмовили в задоволенні позову з посиланням на те, що не настали встановлені законодавством умови такого підвищення.
Зокрема, пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (3235-15)
було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Однак, Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3367-15)
пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей Закон був опублікований 22 березня 2006 року, а тому набрав чинності 2 квітня 2006 року.
Тобто, з 2 квітня 2006 року стаття 6 Закону про соціальний захист дітей війни знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Судами першої і апеляційної інстанцій установлено, що такі умови не настали, тому правильним є висновок судів про відмову в задоволенні позову щодо підвищення пенсії за 2006 рік. Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
, зокрема пунктом 12 статті 71, знову було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07)
№6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
За приписами статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Що стосується нарахування підвищення до пенсії за 2008 рік, то Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
, зокрема підпунктом 2 пунктом 41 Розділу ІІ, були внесені зміни у статтю 6 Закону про соціальний захист дітей війни, відповідно до яких, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (v010p710-08)
(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17)
щодо змін, унесених до статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни в їх первинній редакції.
Таким чином, правильними є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 12 травня 2009 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог позивача за період з 1 січня 2006 року по травень 2008 року.
Однак, вирішуючи спір про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення пенсії за період з 1 січня 2006 року по травень 2008 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"та зобов’язуючи здійснити відповідне перерахування, суд першої інстанції неправильно визначив кінцеві дати, до яких має здійснюватись такий перерахунок.
Отже, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що оскільки дія Закону про бюджет на 2008 рік (107-17)
закінчується 31 грудня 2008 року, то й перерахунок мав би вчинятись до цієї дати, а не в період з травня 2008 року.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2009 рік не була зупинена Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (835-17)
.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є помилковим тільки в частині, а тому на підставі статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, змінивши рішення суду першої інстанції в зазначеній частині.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 221, 223, 225, 230 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року скасувати.
Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2009 року змінити.
Викласти абзац третій резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим здійснити нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 11 травня 2009 року.".
В іншій частині постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2009 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і :