Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_6

на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01.02.2007 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 р.

у справі №2-а-6/07/1622

за позовом ОСОБА_6

до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області

та Полтавського державного підприємства "Універсал-Авіа",

за участю третьої особи –Відкритого акціонерного товариства "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан",

про зобов’язання збільшити розмір пенсії,

У жовтні 2001 року ОСОБА_6 (далі –позивач) звернувся до суду із позовними вимогами про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області (далі –відповідач) перерахувати йому пенсію згідно з поданою заявою від 27.04.2001 р. відповідно до ст.ст. 56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стягнути заборгованість по виплаті пенсії, яка утворилася у період з 01.05.2000 р. по 01.02.2007 р. у сумі 43.522,00 грн., а також 10.500,00 грн. –на відшкодування моральної шкоди.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 01.02.2007 р. (суддя –Кузнєцова О.Ю.), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя –Філатов Ю.М., судді –Міхаєва О.М., Водолажська Н.С.), у задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.

Позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд. Зазначає, що судовими інстанціями не взято до уваги, що 03.05.2001р. він надав довідку про заробіток за період з 01.01.1984 р. по 31.12.1990 р., але в період з травня по серпень 2001 року пенсію у збільшеному розмірі йому не виплачували. Стверджує, що довідку про заробіток за період з 1.01.1984 р. по 31.12.1990 р., підписану директором Полтавського державного підприємства "Універсал-авіа"Дунай О.П., подав до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі 03.05.2001 р., але працівники зазначеного Пенсійного фонду два рази підробили дату видачі цієї довідки. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його позову щодо перерахування пенсії з урахуванням пільг, передбачених статтями 56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо обчислення стажу роботи (служби) та середньомісячного заробітку.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст. 220 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень –без змін, зважаючи на наступне.

Судами встановлено, що 04.02.2000 р. позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про поновлення йому пенсії за вислугою років як працівника авіації. Розпорядженням управління від 13.07.2000 р. позивачу була поновлена пенсія за вислугою років як працівника авіації та був встановлений розмір пенсії у сумі 247,33 грн.. Розрахунок пенсії позивачу станом на 04.02.2000 р. проведений у відповідності до вимог ст.ст. 51, 53, 54, 64, 65, 66, 69 Закону України "Про пенсійне забезпечення"та з урахуванням права на додаткову пенсію, передбачену ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При первинному призначенні пенсії ОСОБА_6 вона була нарахована із заробітку за останні 24 місяці роботи. Позивач 28.04.2001 р. звернувся до управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області з заявою про перерахування пенсії та додав довідку про розмір заробітку за червень 1986 року, в тому числі за 10 днів роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Розпорядженням від 04.06.2001 р. позивачу було відмовлено у перерахуванні пенсії, оскільки для здійснення такого перерахунку необхідно враховувати розмір заробітку за 24 місяці. Факт звернення до управління у травні 2001 року про здійснення йому перерахунку пенсії на підставі його заяви та довідки про розмір заробітної плати за період з 01.01.1984 р. по 31.12.1990 р. позивачем доведено не було. Згідно заяви позивача, яка була подана 14.08.2001р., відповідачем було перераховано розмір його пенсії з 01.08.2001 р., який склав 280,75 грн.. При перерахуванні пенсії ОСОБА_6 з більш високого заробітку за 60 місяців підряд роботи за вислугою років згідно його заяви від 14.08.2001 р. була допущена помилка при обчисленні коефіцієнта підвищення заробітку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.1996 р. №550 (550-96-п) , а саме, місяцем, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, був помилково визначений березень 2001 року, для якого середній заробіток працівників народного господарства становить 281,03 грн.. Тому, після множення на цей коефіцієнт був невірно обчислений середній заробіток 572,45 грн., а розмір пенсії – 434,30 грн. Вказана помилка була визначена відразу до затвердження розпорядження про перерахунок пенсії, та правильно було враховано коефіцієнт заробітку з урахуванням середнього заробітку працівників народного господарства за січень 2000 року, що передує місяцю призначення пенсії –лютому 2000 року, про що позивач був повідомлений відповідним листом від 05.09.2001 р. №1721. У подальшому розмір пенсії позивача перераховувався у бік збільшення за його заявами та у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму, та з 01.04.2006 р. його пенсія складає 1.528,77 грн., що позивачем не оспорювалося.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов'язання управління здійснити перерахунок пенсії з 27.04.2001 р. на підставі ст.ст. 56, 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та стягнення заборгованості по виплаті пенсії в сумі 43.522,00 грн. є безпідставними.

Зазначений висновок суду відповідає встановленим обставинам та підтверджується дослідженими у справі доказами.

Так, відповідно до ст. 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення"особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Відповідно до ст.15 цього Закону умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Судами обґрунтовано встановлено, що позивачу була призначена пенсія за вислугою років як працівнику льотного складу цивільної авіації відповідно до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачено, що особам, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 р. незалежно від кількості робочих днів пенсія надається зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Таким чином суди дійшли правильного висновку про те, що, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на призначення пенсії з врахуванням положень ст.ст. 56, 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"лише після досягнення ним 50 років, які йому виповнилися у 2006 році. За таких обставин підстав для перерахунку пенсії з 27.04.2001 р. у відповідача немає, а тому його вимоги про зазначений перерахунок пенсії та стягнення заборгованості є безпідставними, оскільки суб’єкт владних повноважень не порушив права та законні інтереси позивача.

Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

1. Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

2. Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 01 лютого 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.