Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В., Сіроша М.В., Харченка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 30 вересня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року у справі за позовом Прокурора Тростянецького району Сумської області в інтересах ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, 3-я особа Управління державного казначейства в Тростянецькому районі Головного управління державного казначейства в Сумській області про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги, –

У травні 2008 року прокурор Тростянецького району Сумської області в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1175 грн. 00 коп. відповідно до ст. ч. 5 ст. 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 30 вересня 2008 року, частково скасованою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року позовні вимоги прокурора задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_6 з Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації недоплачену разову щорічну грошову допомогу як учаснику війни за 2007 рік в сумі 1175 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації звернулось з касаційною скаргою, у якій просить ці рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При цьому касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з цим погоджуються сторони, що позивач ОСОБА_6 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"позивачу щорічно до 5 травня повинна надаватись 3 мінімальних пенсії за віком, як учаснику бойових дій. Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"від 20 грудня 2005 року (3235-15) встановлено, що учасникам війни передбачена виплата разової допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (3551-12) . Зазначені закони України про Державний бюджет України на відповідні роки не були визнаними неконституційними. Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлюють розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

Посилання судів першої та апеляційної інстанції на Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) у справі №1-29/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) у тому числі, і положення пунктів, якими зупинено на ці роки дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги, колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято після закінчення строку проведення цієї допомоги.

Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 05 травня), відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, у останнього відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 роки відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (3551-12) .

Отже, для вирішення цього спору судам попередніх інстанцій необхідно було визначитись, який з зазначених вище законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у правовідносинах, що виникли.

Як було зазначено вище, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене вище, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, оскільки висновок судів про зобов’язання зробити виплату одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2007 рік є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, –

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 30 вересня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2009 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову.

В задоволенні позову прокурору Тростянецького району Сумської області в інтересах ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької районної державної адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, 3-я особа Управління державного казначейства в Тростянецькому районі Головного управління державного казначейства в Сумській області про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги - відмовити.

постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, які встановлені ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.