Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Костенка М.І.

Ланченко Л.В.

Островича С.Е.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"

на постанов у Господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2006

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007

у справі №6/206

за позовом Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"

про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків

Добровеличківська міжрайонна державна податкова інспекція (далі –позивач, Добровеличківська МДПІ) звернулась до Господарського суду Кіровоградської області, з урахуванням змін позовних вимог, з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"(далі –відповідач, ТОВ "Меркурій") податкового боргу в сумі 6 939,99 грн. за рахунок активів платника податків.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2006, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007, позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Меркурій"на користь Добровеличківської МДПІ податковий борг в сумі 6 939,99 грн. за рахунок активів платника податків, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

В касаційній скарзі, відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та увалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв’язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Меркурій"до податкової інспекції подало податкову декларацію № 1207/1439 від 24.01.2006, з урахуванням перерахунку податкового зобов’язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 5106 від 05.06.2006 та податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 5107 від 05.06.2006.

Податкове зобов’язання, самостійно визначене відповідачем, з урахуванням уточнюючого розрахунку щодо орендної плати на 2006 рік складає 6 939,96 грн., в т.ч. за січень 2006 року –2 294,46 грн., лютий 2006 року –2 294,46 грн., за березень 2006 року –2 294,46 грн., за квітень 2006 року –56,58 грн.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.09.2006 було зупинено провадження у даній справі за клопотанням представника ТОВ "Меркурій", у зв’язку з необхідністю подання до податкової інспекції уточнюючого розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою за 2006 рік та вирішення питання щодо його прийняття.

Однак, як зазначено судами, відповідач не надав доказів звернення до податкової інспекції з уточнюючим розрахунком орендної плати за користування земельною ділянкою за 2006 рік.

Згідно листа Олексіївської сільської ради № 55 від 24.05.2006, ТОВ "Меркурій"мало в користуванні земельну ділянку площею 168,53 га на території Олексіївської сільської ради згідно з договором оренди № 525206 від 21.02.2001, який було розірвано 12.04.2006.

Позивач податковими повідомленнями-рішеннями від 07.02.2006 визначив відповідачу суми штрафів за сплату із затримкою орендної плати з юридичних осіб:

- № 0000291930/0 на суму 434,59 грн.;

- № 0000171930/0 на суму 1 872,04 грн., яку відповідач частково погасив в розмірі 898,88 грн.

- № 0000281930/0 на суму 886,74 грн.

Як встановлено судами, суми штрафних санкцій були нараховані податковим органом за попередній період на протязі якого відповідач не оспорює користування земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю"податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Як встановлено судами, відповідач, з урахуванням уточненого розрахунку, самостійно визначив податкове зобов’язання з орендної плати на 2006 рік.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції згідно пп. 2.3.1. п. 2.3 ст. 2 вказаного Закону.

Оскільки, як встановлено судами, у відповідача була наявна заборгованість по сплаті податкових зобов’язань з орендної плати за землю за 2006 рік, суди дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення податкового боргу в сумі 6 939,99 грн. за рахунок активів платника податків.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги, а також скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. ст. 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій"залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .