ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2011 року м. Київ К-24722/10
|
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді
|
Островича С.Е. (доповідач у справі),
|
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі за позовом прокурора Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська до закритого акціонерного товариства "Лугцентрокуз", третя особа - відкрите акціонерне товариство "Луганськтепловоз"про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог Прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Закритого акціонерного товариства "Лугцентрокуз", третя особа - Відкрите акціонерне товариство "Холдингова компанія "Луганськтепловоз"про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п)
, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (1058-15)
.
Згідно до абз.4 п.1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за N 64/8663 (z0064-04)
, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (z0064-04)
, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України (36-2003-п)
, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України (202-94-п)
, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році.
За правилами п.6.4 цієї Інструкції (z0064-04)
розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (1058-15)
(згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року №21-1 (z0064-04)
та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (z0064-04)
, встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб вій додасться до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що до відпрацьованого окремими працівниками ЗАТ "Лугцентрокуз"стажу, що дає право на призначення пенсій на пільгових умовах, позивачем було включено стаж роботи в пільгових умовах з попереднього місця їх роботи, а саме до 01.04.1992 року на державному підприємстві "Луганський (Ворошиловградський) тепловозобудівний завод ім. Жовтневої Революції"виробничого об'єднання "Луганськтепловоз". Наведені обставини сторонами не оспорюються. Однак позивач вважає, що відповідач є правонаступником прав та обов’язків Луганського тепловозобудівного заводу зв’язаних з діяльністю ковальско-пресового цеху, а тому він зобов’язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій і з урахуванням стажу роботи до 01.04.1992р. на державному підприємстві "Луганський (Ворошиловградський) тепловозобудівний завод ім. Жовтневої Революції".
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.09р. у справі № 2а-206/09/1270 за позовом ЗАТ "Лугцентрокуз" до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська, Управління Пенсійного фонду України в Кам'нобрідському районі м. Луганська, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська, Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська, Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові, Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області, Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі, Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання дій неправомірними щодо визначення частки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено, що ЗАТ "Лугцентрокуз" не є правонаступником Луганського тепловозобудівного заводу "Луганськтепловоз", а тому у позивача виник обов’язок відшкодувати спірні витрати пропорційно стажу пенсіонера набутому після 01.04.1992р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.10р. по цій справі також встановлено, що у позивача виник обов’язок відшкодувати спірні витрати пропорційно стажу пенсіонера набутому після 01.04.92р. так як відокремлений підрозділ заводу –ковально-пресовий цех не був самостійною юридичною особою, і відповідно до діючого законодавства не мав ніяких прав та обов’язків та у нього не могло виникнути обов’язку здійснювати зазначені виплати.
За приписами ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська відхилити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.