Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В., Харченка В.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю:

СПД ФО ОСОБА_1

представника Київської міської ради –Шадевської Ж.Е.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року у справі №2а-155/2008 за позовом підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною, -

У травні 2008 року СПД ФО ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності сесії міськради щодо залишення без розгляду (протягом 35 місяців з дня їх отримання) проектів відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування торгівельних кіосків за адресами: вул. Оноре де Бальзака, 81/1 у Деснянському районі м. Києва та бул. Перова, 44 у Дніпровському районі м. Києва; про визнання за позивачем права самостійно на підставі оригіналів кадастрових справ А-0960, А-1005 виступити замовником складання технічної документації із землеустрою та складення договору оренди землі.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 7 жовтня 2008 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано неправомірною бездіяльність Київської міської ради щодо залишення без розгляду проектів відведення земельних ділянок (кадастрових справ А-0960, А-1005) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування торговельних кіосків за адресами: вул. Оноре де Бальзака, 81/1 у Деснянському районі м. Києва та бул. Перова, 44 у Дніпровському районі м. Києва. Визнано за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Картозія Лалітою Шалвівною право самостійно, без рішення Київради про надання земельних ділянок в користування, на підставі оригіналів кадастрових справ А-0960, А-1005 виступити замовником складання технічної документації із землеустрою із складання договору оренди землі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права самостійно на підставі оригіналів кадастрових справ А-0960, А-1005 виступити замовником складання технічної документації із землеустрою із складення договору оренди землі - скасована та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.

В касаційній скарзі СПД ФО ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що апеляційний суд, в порушення вимог чинного законодавства України, не захистив її прав та законних інтересів

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач, як суб’єкт підприємницької діяльності, оформлювала оренду земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_1

29.06.2004 року кадастрові справи А-0960 та А-1005 (проекти відведення земельних ділянок) разом з проектами рішень про надання земельних ділянок в оренду були передані Головним управлінням земельних ресурсів м. Києва (виконавчим органом Київради) відповідачу.

З дня отримання Київрадою кадастрових справи А-0960 та А-1005 пройшло близько 4 років, однак ніякого рішення щодо порушеного питання відповідачем прийнято не було.

За приписами ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідн6осин) проект відведення земельної ділянки після подання до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради розглядається у місячний строк.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації"позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

Частиною 9 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації"рішення, прийняті відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування на підставі висновків державної експертизи, що скасовані або визнані недійсними, можуть бути в установленому законом порядку оскаржені до суду.

Відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти. Прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 123 Земельного Кодексу надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих земельних ділянок.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про неправомірність бездіяльності відповідача щодо неприйняття протягом 35 місяців жодного рішення щодо розгляду проектів відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування торгівельних кіосків.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про безпідставність позовних вимог про визнання за позивачем права самостійно виступити замовником складання технічної документації із землеустрою враховуючи нижченаведене.

За приписами ст.. 123 Земельного кодексу України (2768-14) розробці проекту землеустрою щодо її відведення передує надання дозволу відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, на її виготовлення.

Оскільки такий дозвіл надано не було, тому апеляційний суд підставно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.