Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. –головуючий,

Гаманка О.І.,

Стародуба О.П.,

Тракало В.В.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду міста Суми від 17 червня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про стягнення щорічної грошової допомоги,

У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом. Посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) сплатив йому щорічну грошову допомогу у розмірі, що не співвідноситься з мінімальною пенсією за віком, внаслідок чого за 2007 рік утворилася заборгованість у розмірі 3650,60 грн., яку просив стягнути, а також компенсувати втрату частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати в сумі 766,63 грн.

Постановою Зарічного районного суду міста Суми від 17 червня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто суму недоплаченої разової грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 3610 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення грошової допомоги в сумі 3610 грн. та в цій частині ухвалено нове рішення, яким зобов’язано нарахувати та здійснити виплати різниці між отриманою в 2007 році сумою та сумою, яку позивач має право отримати відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 (v0a6p710-07) року.

У касаційній скарзі відповідач вказує, зокрема, на те, що при вирішенні спору суд не врахував вимоги закону України про Державний бюджет на відповідний рік, згідно з яким і відбувалася сплата грошової допомоги позивачу. Просив скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відповідно до вимог частини п’ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 5 травня мав право на одержання разової грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, яку у 2007 році отримав в розмірі 450 грн.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлювався Законом України на відповідний рік.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Частиною п’ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що інвалідам війни І групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Законами України про державний бюджет України встановлювався на відповідний рік розмір щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Так, статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"встановлено в розмірі 300 гривень, при цьому пунктом 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) положення пункту 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними.

У 2007 році щорічна разова грошова допомога до 5 травня виплачена позивачу в розмірі, встановленому Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , чинних на час проведення виплат.

Посилання судів на Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) є помилковим, оскільки це рішення прийнято після закінчення строку сплати допомоги. На час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у квітні 2007 року відповідач діяв відповідно до законодавства.

Рішення Конституційного суду України не має зворотної дії в часі і у суб’єкта владних повноважень після його прийняття не виникло додаткових зобов’язань по перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня.

Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково задовольнили вимоги, що стосувалися 2007 року.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення попередніх інстанцій та ухвалює нове про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити.

Постанову Зарічного районного суду міста Суми від 17 червня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в позові.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.