Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. –головуючий,

Гаманка О.І.,

Стародуба О.П.,

Тракало В.В.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_6 до управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення щорічної грошової допомоги,

У серпні 2007 року ОСОБА_6 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом й зазначав, що в порушення вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) відповідач сплатив щорічну разову грошову допомогу у розмірі, що не співвідноситься з мінімальною пенсією за віком, внаслідок чого за 2004-2007 роки утворилася заборгованість, яку просив стягнути.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково та зобов’язано провести виплату щорічної грошової допомоги за 2007 рік у розмірі 1080,18 грн.

У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області вказує, зокрема, на те, що при вирішенні спору суд не врахував вимоги закону України про Державний бюджет на відповідний рік, згідно з яким і відбувалася сплата грошової допомоги позивачу як учаснику війни. Просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відповідно до вимог частини п’ятої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 5 травня мав право на одержання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, яку у 2005 році отримав в розмірі 50 грн., у 2006 році –50 грн., у 2007 році –55 грн., у 2004 році щорічна разова грошова допомога учасникам війни не виплачувалась.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі здійснили виплату грошової допомоги відповідно до законів України про державний бюджет на відповідний рік.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення грошової допомоги за 2007 рік, апеляційний суд виходив з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлювався Законом України на відповідний рік, щодо позовних вимог за 2004-2006 роки, то вони не підлягали задоволенню у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною п’ятою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Законами України про державний бюджет України встановлювався на відповідний рік розмір щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) не передбачено виплату щорічної разової допомоги учасникам війни.

Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"таку виплату учасникам війни було встановлено в розмірі 50 грн.

Статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"учасникам війни грошову допомогу було установлено в розмірі 50 грн. При цьому пунктом 18 статті 77 вказаного Закону дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2006 рік.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"- в розмірі 55 гривень, при цьому пунктом 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) №6-р/2007 положення пункту 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними.

У 2004-2007 роках щорічна разова грошова допомога до 5 травня виплачена позивачу в розмірах, встановлених Законами України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) , "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) , "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , чинних на час проведення виплат.

Посилання суду апеляційної інстанції на Рішення Конституційного суду України, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги є помилковим, оскільки це рішення прийнято після закінчення строку сплати допомоги. На час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач у зазначені роки діяв відповідно до діючого законодавства.

Рішення Конституційного суду України не має зворотної дії в часі і у суб’єкта владних повноважень після його прийняття не виникло додаткових зобов’язань по перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого і законного рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов в частині вимог за 2007 рік.

На підставі наведеного та керуючись статтями 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2008 року скасувати, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.