ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" лютого 2011 р. м. Київ К-32943/10
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Бутенка В.І.,
Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І.,
Гашицького О.В.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Поліклініки сімейного лікаря "Русанівка"до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про скасування рішень за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про скасування рішення від 08.04.09 р. № 1163 прийнятого Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва; рішення від 22.04.09 р. № 8889/08 прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві; рішення від 27.04.09 р. № 9252/08 прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві; рішення від 27.05.09 р. № 9378/09-10 прийнятого Пенсійним фондом України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2009 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва №1163 від 08.04.2009 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва подало касаційну скаргу, в якій зазначало, що приймаючи рішення суд порушив норми матеріального та процесуального права та просить його скасувати.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Суди першої інстанції з чим повністю погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що 08.04.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва прийняло рішення № 1163, яким до поліклініки сімейного лікаря "Русанівка"застосовано фінансові санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду за грудень 2008 року, які підлягали сплаті до 20 січня 2009 року. Порушення терміну сплати за період з 20 січня 2009 року по 22 січня 2009 року обраховане на загальну суму 13 476,58 грн., в тому числі штрафні санкції в сумі 13 212,33 грн. та пеня в сумі 264,25 грн.
Рішення від 08.04.2009 року № 1163 позивачем було оскаржено до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що підтверджується скаргою від 16.04.2009 року № 123 та скарга від 24.04.2009 року № 127, а 06.05.2009 року було подано скаргу № 133 до Пенсійного фонду України. У задоволені зазначених скарг позивачу було відмовлено.
Відповідно до п. 1.3 ст. 112 Бюджетного кодексу України, контроль за відповідністю платежів взятим зобов’язанням та бюджетним асигнуванням здійснює Державне казначейство України.
Згідно з положеннями Статуту, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18 квітня 2002 року № 832 та Довідки про включення до реєстру неприбуткових організацій та установ, виданої Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва від 09 січня 2008 року № 78/10/15-105, поліклініка сімейного лікаря "Русанівка"є неприбутковим бюджетним закладом.
В реєстраційній картці Управління Державного казначейства України у Дніпровському районі міста Києва та Довідці Територіального медичного об’єднання "Лівобережне"від 26.03.2009 № 587/06 передбачено, що фінансування ПСЛ "Русанівка"здійснюється розпорядником бюджетних коштів вищого рівня –Територіальним медичним об’єднанням м. Києва "Лівобережне"через Управління Державного казначейства України у Дніпровському районі м. Києва.
Згідно з п. 43 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (228-2002-п)
, розпорядники мають право проводити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами, за наявності витягу, доведеного органом Державного казначейства.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Випискою Управління Державного Казначейства у Дніпровському районі м. Києва від 22.01.2009 року підтверджується, що фінансування видатків за КЕКВ 1111 "Заробітна плата" та КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату"на грудень 2008 поліклініка сімейного лікаря "Русанівка"отримала від ТМО м. Києва "Лівобережне"22.01.09 року. В цей же день позивач перерахував до Пенсійного фонду в Дніпровському районі м. Києва внески за грудень 2008 року у сумі 132 263,65 грн.
Також суд першої інстанції вірно зазначив, що обставини, які зумовили порушення позивачем строків сплати внесків до Пенсійного фонду, не залежали від фінансової діяльності останнього, а тому його безпосередньої вини у вказаному порушенні не вбачається.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-2 (z0081-04)
, у разі коли страхувальник, банк, організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, вважає, що орган Пенсійного фонду прийняв рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий страхувальник, банк, організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити у вищому органі Пенсійного фонду таке рішення.
Згідно з пп. 3.2 зазначеного Порядку (z0081-04)
, скарга на рішення територіальних органів Пенсійного фонду подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду) у письмовій формі та супроводжується документами, що свідчать про неправильність рішення.
Положеннями пп. 3.3 цього ж Порядку (z0081-04)
передбачено, що скарга повинна бути подана до регіонального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання страхувальником, банком, організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, рішення, що оскаржується.
Відповідно до пп. 4 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (z0081-04)
, у разі коли регіональний орган Пенсійного фонду надсилає страхувальнику, банку, організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій, рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий страхувальник, банк, організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право звернутися протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до Пенсійного фонду України.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанції.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів, тому підстав для скасування або зміни рішень судів першої та апеляційної інстанції не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220-1, 222, 223, 224, 231 КАС України,
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.