К-27244/10-С Про визнання неправомірними дій та зобов'язання скасувати наказ щодо повернення коштів - 09.02.2011 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці, Дук Наталії Дмитрівни про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року,

Позивач, звернулася до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості, головного спеціаліста відділу фінансів Дуки Наталії Дмитрівни про визнання неправомірними дій спеціаліста відділу фінансів Дуки Наталії Дмитрівни, зобов’язання Лівобережного міжрайонного центру зайнятості скасувати наказ про повернення позивачем коштів від 04 лютого 2009 року та акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 180 від 29 січня 2009 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_6 подала касаційну скаргу, в якій зазначала, що приймаючи рішення суди порушили норми матеріального та процесуального права та просить їх скасувати.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції з чим повністю погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що 25 грудня 2007 року в Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості ОСОБА_6 була зареєстрована як така, що шукає роботу.

02 січня 2008 року ОСОБА_6 звернулась до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного із виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до ЗУ "Про зайнятість населення" (803-12) та "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) .

У заяві ОСОБА_6 вказала, що станом на 02 січня 2008 року не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

Пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (219-2007-п) встановлено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер. ОСОБА_6 відомостей про укладення договорів цивільно-правового характеру не надавала.

Відповідно запису від 12 грудня 2007 року в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_6 Наказом № 39-К від 12 грудня 2007 року звільнена з посади віце-президента концерну "Укртраст".

Керуючись ч.1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України №307 від 20.11.2000 р. (z0915-00) , Лівобережним міжрайонним центром зайнятості відповідно наказу від 02 січня 2008 року ОСОБА_6 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю у відповідному розмірі згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів України.

07 квітня 2008 року ОСОБА_6 подано заяву до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості про виплату допомоги по безробіттю у розрахунку на рік одноразово для організації підприємницької діяльності. Наказом 09 квітня 2008 року було прийнято рішення про виплату одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності громадянці ОСОБА_6 та перераховано згідно платіжного доручення № 1406 від 23 квітня 2008 року допомогу в сумі 8625,32грн.

Згідно довідки Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці від 08 липня 2009 року ОСОБА_6, перебуваючи на обліку як безробітна з 01 січня 2008 року по 09 квітня 2008 року, отримала дохід у сумі 12669,10 грн.

Відповідно п. 2.2. Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом від 12 липня 2006 року № 259/407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 липня 2006 року №876/12750 (z0876-06) (далі Порядок обміну інформацією), Державний центр зайнятості щоквартально протягом 10 календарних днів після закінчення кварталу, наступного за звітним направляє запит зазначеним органам, які можуть мати відомості щодо осіб, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні.

Так, ОСОБА_6 статус безробітної надано згідно наказу від 02 січня 2008 року, запит центром зайнятості до Державної податкової адміністрації України зроблено 03 липня 2008 року, що підтверджується витягом з електронного запиту. Тобто, звітним є І квартал 2008 року, коли позивачці надано статус безробітної, а запит направлено протягом 10 календарних днів, після закінчення кварталу наступного за звітним.

А тому судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що центром зайнятості дотримано строк подання запиту встановленого Порядком обміну інформацією (z0876-06) .

Керуючись пунктом 1.6 Порядку обміну інформацією (z0876-06) було зроблено запит до Державної податкової адміністрації України, у результаті чого було виявлено факт роботи ОСОБА_6 в ТОВ "Євролайф Україна ЛТД".

За наслідками звернення із запитом до ТОВ "Євролайф Україна ЛТД"про підтвердження факту роботи ОСОБА_6, головним спеціалістом відділу фінансів Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці Дукою Н.Д. було складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) № 180 від 29 січня 09 року, яким встановлено факт перебування ОСОБА_6 в цивільно-правових відносинах згідно договору № 830349 від 31 жовтня 2005 року з ТОВ "Євролайф Україна ЛТД"у період з 01 січня 2008 року - по 09 квітня 2008 року, тобто, перед зверненням до центру зайнятості та в період отримання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Як було зазначено судом першої інстанції, акт, складений Дукою Н.Д. є способом фіксації виявленого порушення законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття зі сторони ОСОБА_6

Таким чином, суди правильно дійшли висновку, що дії головного спеціаліста відділу фінансів Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці Дуки Н.Д., яка при складанні Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 29 січня 2009 року №180 не повідомила ОСОБА_6 та не ознайомила з ним, не можуть бути неправомірними, тому у цій частині у задоволені позову слід відмовити.

Також судами зазначалось, що на виконання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) , керуючись наданою ДПА України та ТОВ "Євролайф Україна ЛТД"інформацією, Лівобережним міжрайонним центром зайнятості було прийнято та належним чином оформлено рішення від 04 лютого 2009 року про повернення коштів ОСОБА_6, що були отримані безпідставно.

Тому відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"сума виплаченого забезпечення вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Доводи ОСОБА_6 викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів, тому підстав для скасування або зміни рішень судів першої та апеляційної інстанції не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст..220, 222, 223, 224, 231 КАС України (2747-15) ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2010 року –без змін.