Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Смоковича М.І.

Суддів

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Мироненка О.В.

Мороз Л.Л.

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області (далі –Чугуївський міськвиконком), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Чугуєва Харківської області (далі –Інспекція ДАБК м. Чугуєва), третя особа –ОСОБА_7 про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року,

У травні 2006 року ОСОБА_6 у Чугуївському міському суді Харківської області пред’явила позов до Чугуївського міськвиконкому, Інспекція ДАБК м. Чугуєва, третя особа –ОСОБА_7 про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Чугуївського міськвиконкому від 17 серпня 2005 року № 208/44 ОСОБА_7 надано дозвіл на будівництво заскленого балкону до квартири АДРЕСА_1. На підставі цього рішення Інспекція ДАБК м. Чугуєва видала ОСОБА_7 дозвіл № 8 від 14 листопада 2005 року на виконання будівельних робіт із влаштування заскленого балкону.

Вважає, що Чугуївський міськвиконком, прийнявши оскаржуване рішення, порушив її право власності на квартиру АДРЕСА_2 оскільки проігнорував вимоги пункту 8.6 "Правил забудови м. Чугуєва", згідно з якими зобов’язаний був запитати її, як власника суміжної квартири, згоду на таке будівництво. Між тим, такої згоди вона ніколи не давала й заперечує можливість будівництва ОСОБА_7 заскленого балкону.

Розпочате ОСОБА_7 будівництво балкону ведеться з порушенням робочого проекту та за відсутності відповідного контролю з боку Інспекції, що, на її думку, може призвести до руйнування належної їй веранди. При цьому ОСОБА_7 з метою будівництва балкону частково зняв шиферне покриття веранди, що спричинило попадання атмосферних опадів на стіни та стелю веранди.

Крім того, ОСОБА_7 не надав до Чугуївського міськвиконкому й документ, який посвідчує його право власності на квартиру НОМЕР_1, до якої він просив надати дозвіл на добудову балкону.

Просила скасувати рішення міськвиконкому від 17 серпня 2005 року № 208/44 про надання дозволу ОСОБА_7 на будівництво заскленого балкону до квартири АДРЕСА_1, а також дозвіл Інспекції ДАБК м. Чугуєва від 14 листопада 2005 року № 8 щодо надання ОСОБА_7 дозволу на виконання будівельних робіт.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року, позов ОСОБА_6 задоволено.

Скасовано рішення Чугуївського міськвиконкому від 17 серпня 2005 року № 208/44 щодо надання дозволу ОСОБА_7 на будівництво заскленого балкону, орієнтовним розміром у плані 3,0 м. х 7,0 м. з влаштуванням несучої конструкції в рівні існуючої балконної плити до квартири АДРЕСА_1.

Скасовано дозвіл Інспекції ДАБК м. Чугуєва на виконання будівельних робіт від 14 листопада 2005 року № 8, який видано ОСОБА_7 на будівництво заскленого балкону на 2-му поверсі будинку АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_6, виходив з того, що ОСОБА_9 не є власником квартири АДРЕСА_1, до якої йому надано дозвіл на добудову заскленого балкону і що ОСОБА_6 згоди на таке будівництво не давала. У зв’язку з цим міськвиконком не мав права приймати рішення про надання ОСОБА_7 дозволу на будівництво балкону, а Інспекція ДАБК м. Чугуєва –видавати дозвіл на таке будівництво.

З цією позицією погодився й суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що такий висновок судів є передчасним й таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що фізичні особи заінтересовані в здійсненні будівництва об’єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради, при цьому до заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними правилами забудови.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (z0927-05) , уточнено та конкретизовано перелік документів, які зацікавлена особа повинна надати до відповідного органу разом з заявою про надання дозволу на переобладнання або перепланування жилого (нежилого) приміщення. Одними з основних документів мають бути надані: копія свідоцтва про право власності на відповідне приміщення та письмова згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають в їх спільній власності (підпункт 1.4.5. підпункту 1.4. пункт 1 Правил (z0927-05) ).

Разом з тим, підпунктом 1.4.4. підпункту 1.4 пункту 1 вказаних Правил (z0927-05) заборонено перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у жилих будинках, у випадку, якщо це погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі.

Отже, за відсутності порушень прав та інтересів особи не може бути визнано неправомірним або скасовано рішення суб’єкта владних повноважень з мотивів лише неповноти оформлення зацікавленою особою документів для прийняття рішення.

Судам у цій справі необхідно було встановити чи відповідав повноті наданий органу місцевого самоврядування ОСОБА_7 пакет необхідних документів, чи може призвести до погіршення умов експлуатації жилого приміщення, яке належить ОСОБА_6, добудова балкону до квартири, яка належить ОСОБА_7, та які права й законні інтереси ОСОБА_6 були порушені внаслідок прийняття суб’єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.

З матеріалів справи видно, що рішення про надання дозволу ОСОБА_7 на добудову балкону органом місцевого самоврядування було прийнято на підставі наданих документів згідно з переліком, передбаченому чинним законодавством, у тому числі й копії свідоцтва про право власності останнього на квартиру. Право власності ОСОБА_7 та інших осіб на нерухоме майно згідно з цим свідоцтвом не було зареєстровано в установленому порядку Чугуївським міжміським бюро технічної інвентаризації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Проте, вказане свідоцтво ОСОБА_7 та членам його сім'ї видано на підставі розпорядженням органу приватизації від 06 липня 1994 року № 2748. У матеріалах справи відсутні докази того, що це свідоцтво у судовому порядку визнано недійсним або що сама квартира в будь-який правовий спосіб відчужена на користь третіх осіб.

Таким чином, якщо оскаржуване рішення відповідачем прийнято на підставі неповно оформлених документів, то суди повинні були вказати які саме права та законні інтереси позивача були порушені внаслідок цього.

Саме у зв’язку з погіршенням умов експлуатації веранди ОСОБА_6 вважає, що порушено її право власності на нерухоме майно.

Між тим, згідно з письмовою відповіддю Управління містобудування Харківського обласної державної адміністрації (лист від 29 червня 2006 року № 01-19/1806) на адресу ОСОБА_6 на момент обстеження будівництво веранди до квартири останньою здійснено самочинно, без розробки та затвердження у встановленому порядку робочого проекту. ОСОБА_7 розпочав добудову балкону до квартири з відхиленням від робочого проекту.

Суд касаційної інстанції звертає увагу судів на те, що погіршення умов експлуатації об’єкту нерухомого майна не може бути визнано порушенням права власності особи на цей об’єкт, якщо він побудований самочинно, тобто без затвердженого робочого проекту або з істотним відхиленням від проекту, а також у випадку, коли він у встановленому порядку не прийнятий до експлуатації.

На це суди не звернули уваги, не перевірили доводи третьої особи та на час розгляду справи відповідні обставини не встановили, внаслідок чого допустили істотну неповноту, яка не може бути усунена судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди попередніх інстанцій не виконали вимог чинного процесуального законодавства й ухвалили незаконні рішення, які підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду судам слід більш повно встановити обставини справи та у залежності від встановленого вирішити спір.

При цьому судам необхідно мати на увазі, що відхилення від робочого проекту при проведенні будівельних робіт тягне за собою відповідальність винної особи відповідно до чинного законодавства, у тому числі й за рішенням органу місцевого самоврядування цей об’єкт може бути знесений за рахунок вказаної особи, але це не є підставою для визнання неправомірним (скасування) відповідного рішення суб’єкта владних повноважень та дозволу на проведення будівельних робіт.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 03 квітня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, третя особа –ОСОБА_7 про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.