18/427 Про зобов’язання прийняти до заліку суми понесених витрат на виплату пенсії - 08.02.2011 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області на постанову господарського суду Донецької області від 22.12.2005 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2006 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про зобов’язання прийняти до заліку суми понесених витрат на виплату пенсії,

У листопаді 2005 року управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про зобов’язання прийняти до заліку суми понесених витрат на виплату пенсії.

Постановою господарського суду Донецької області від 22.12.2005, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2006 позов управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області задоволено. Зобов’язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області прийняти до заліку виплачену пенсію ОСОБА_1 за період з квітня 2002 року по 01.10.2004 на загальну суму 4393,19 грн.

У касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі Донецької області просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області проводить виплату пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 законодавство на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) , цього Закону (1533-14) , Закону України "Про зайнятість населення" (803-12) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 22.02.2001 Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 23.09.1999 передбачено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення зі страхування від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону (1105-14) .

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що право забезпечення на страхування від нещасного випадку, встановлене в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Згідно з пунктом 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) Фондом провадяться відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника –Фондом.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної в м. Москві 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій з інвалідності особам, котрі стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області не підлягає задоволенню. А постанову господарського суду Донецької області від 22.12.2005 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2006 необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі Донецької області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 22.12.2005 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2006 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі Донецької області про зобов’язання прийняти до заліку суми понесених витрат на виплату пенсії –без змін.