Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої:

Гончар Л.Я.

Суддів:

Гордійчук М.П.

Сіроша М.В.

Харченка В.В.

Бим М.Є.

при секретарі : Домбровському І.В.

з участю представників позивача Ступака С.К., Жувака О.В., відповідача - Картушина Д.М., Троцької В.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Всеукраїнського об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" на постанову господарського суду м. Києва від 26 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у справі за позовом Всеукраїнського об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавіна Мьюзік"про скасування рішення, -

Всеукраїнське об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" звернулося до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю "Лавіна Мьюзік"про скасування рішення.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідач порушив право позивача на участь у процесі прийняття рішення, не повідомив позивача про те, що ним розглядається питання про виключення позивача з реєстру уповноважених організацій колективного управління. Не залучив позивача до процесу прийняття рішення, що безпосередньо його стосується. Позивач просив суд скасувати рішення відповідача про виключення Всеукраїнського об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав "Оберіг"з реєстру уповноважених організацій колективного управління та зобов’язати Відповідача, здійснити публікацію у своєму офіційному бюлетені про скасування рішення про виключення Всеукраїнського об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" з реєстру уповноважених організацій колективного управління.

Постановою господарського суду м. Києва від 26 липня 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року апеляційну скаргу Всеукраїнського об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" залишено без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 26 липня 2007 року –без змін.

У поданій касаційній скарзі Всеукраїнське об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав "Оберіг", з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову. У ході розгляду справи Позивач змінив вимоги касаційної скарги. Просив скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Громадська організація Всеукраїнське об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав "Оберіг"є організацією колективного управління майновими правами відповідно до свідоцтва №1/2003 від 08.07.03 р. та згідно свідоцтва №1 від 31.07.03 р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності, має статус уповноваженої організації колективного управління. Державним департаментом інтелектуальної власності прийнято рішення №1 від 27.12.06р. про виключення позивача з реєстру уповноважених організацій колективного управління за порушення вимог законодавства у сфері авторського права і суміжних прав відповідно до підпункту "в"ч.1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", п.10 Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.03 р. №309 (z0437-03) , зареєстрованого Міністерством юстиції України 04.06.2003р. №437/7758 (z0437-03) . Підставою для прийняття рішення стала значна сума отриманої та нерозподіленої і не виплаченої винагороди іноземним виконавцям за використання фонограм.

Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у позові, виходили з того, що відповідачем прийнято по суті вірне рішення щодо виключення позивача з реєстру уповноважених організацій колективного управління, так як порушення вимог ст. 43 Закону Украдеш "Про авторське право і суміжні права"позивачем як уповноваженою організацією щодо не здійснення розподілу винагороди за використання фонограм (відеограм) є порушенням вимог законодавства у сфері авторського права і (або) суміжних прав. При цьому формальне порушення прав позивача, який не приймав участі у розгляді справи в адміністративному порядку, на думку судів, не може вважатися належною підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки позивачем допущене порушення вимог законодавства про суті.

Висновки судів попередніх інстанцій є необгрунтованими і не відповідають дійсним обставинам справи.

Суд першої та апеляційної інстанції не прийняли до уваги того, що відповідно до ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права"виплата винагороди здійснюється належним суб’єктам: первинним суб’єктам авторського чи суміжного права (авторам, виконавцям, виробникам фонограм тощо) або їх правонаступникам, або належним представникам зазначених осіб –їх повіреним чи відповідним організаціям колективного управління. Судами не дана оцінка доводам позивача про те, що нагороду можливо виплатити лише за наявності відповідних відомостей від потенційного набувача винагороди (яку організація колективного управління зобов’язана перевіряти, якщо потенційний набувач винагороди –не безпосередньо автор, виконавець тощо) і належного з ним договору. Для пошуку належних набувачів винагороди результати розподілу винагороди позивачем оприлюднювалися на власному веб-сайті. Як вбачається з наданої Державним департаментом Інтелектуальної власності МОН України інформації (том 1, аркуші справи 218-220) всі іноземні виконавці та виробники фонограм, яким, за твердженням Державного департаменту Інтелектуальної власності МОН України, позивач не виплачує винагороду за використання фонограм, представлені іншими організаціями колективного управління авторськими та суміжними правами, а саме Об’єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав"та Об’єднанням підприємств "Український музичний альянс". Виносячи оскаржувані постанову та ухвалу суди не врахували того, що відповідач у своїх запереченнях проти позову № 16-08/882 від 27.02.2007 року прямо вказав на обов’язок позивача виплачувати винагороду за використання фонограм та відеограм організаціям колективного управління, які управляють правами відповідних авторів та виконавців фонограм. Судами не взято до уваги доказів (протокол координаційної ради з питань авторського права і суміжних прав від 22.06.2007 року, ухвала господарського суду м. Києва від 18.12.2006 року у справі №18/17, ухвала господарського суду м. Києва від 12.02.2007 року №05-5-12/1827) наданих позивачем на підтвердження того факту, що зазначені вище організації колективного управління Об’єднання підприємств "Українська ліга музичних прав"у Об’єднання підприємств "Український музичний альянс", які представляють інтереси відповідних іноземних виконавців та виробників фонограм, свідомо ухиляються від отримання від позивача коштів зораних ним в інтересах таких виконавців та виробників фонограм, і саме з вини цих організацій іноземні виконавці та виробники фонограм не отримують належну їм винагороду.

Не взято до уваги судами довідку від 03.11.2006 року щодо перевірки позивача робочою групою по вивченню діяльності організацій колективного управління правами, згідно якої жодних порушень в діяльності позивача не виявлено.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь –якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною третьою статті 159 КАС визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій не перевірялося оспорюване рішення відповідача на предмет його добросовісності, врахування всіх обставин, розсудливості, пропорційності .

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Приймаючи до уваги те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального закону, які істотно вплинули на повноту з’ясування фактичних обставин справи і призвели до неправильного вирішення справи, ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню з поверненням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи слід належно оцінити докази, що мають значення для вирішення спору по суті, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та, враховуючи зазначені вище обставини і вимоги законодавства, прийняти законне та обґрунтоване судове рішення .

На підставі викладеного та керуючись ст.,ст. 220, 221, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Всеукраїнського об’єднання суб’єктів авторських і суміжних прав "Оберіг"задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 26 липня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає крім як у випадках, встановлених ст. ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .