Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Сіроша М.В.

Гордійчук М.П.

Конюшка К.В.

Бим М.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії,-

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2007 року позов ОСОБА_6 задоволено. Зобов’язано управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок доплати до пенсії позивачки згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно з 09 липня 2007 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009 року постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2007 року залишено без змін.

Не погоджуючись з судовим рішенням у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Згідно ч.1 зазначеної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України № 836 (836-96-п) розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими Законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 836 від 26.07.1996 (836-96-п) .

При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом (796-12) . Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону (796-12) .

Необхідно зазначити, що дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.

Відповідно до Закону України від 05.10.2006 "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (231-16) було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону (796-12) не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону (796-12) .

За рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 (v0a6p710-07) за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, правильними є висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що суд не може застосувати недіючу норму. Впродовж терміну з 1 січня по 9 липня 2007 року діяли приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , яка по-іншому регулювала ці правовідносини, та оскільки ця норма прийнята пізніше в часі, то вона мала пріоритет над статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права, не здійснив підвищення пенсії, чим порушив вказане право позивача. Тому правильними є висновки судів про те, що бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії починаючи з 9 липня 2007 року є протиправною.

Згідно зі статтею 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що протягом 2007 року розмір мінімальної заробітної плати постійно зростав: з 01.01.2007 по 31.03.2007 - 400 грн., з 1.04.2007 по 30.06.2007 - 420 грн., з 1.07.2007 по 30.08.2007 –440 грн., з 1.10.2007 по 31.12.2007 - 460 грн., а тому вказівка щодо встановлення пенсії на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно підлягає виключенню із резолютивної частини постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2007 року.

Керуючись ст.ст. 221, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2007 року скасувати в частині.

Абзац 2 резолютивної частини постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2007 року, викласти в наступній редакції:

"Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_6 згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

В решті постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2007 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2009 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.