К-57221/09-С Про визнання протиправними дій та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації - 03.02.2011 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Криворізької митниці, третя особа - Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція про визнання протиправними дій та скасування акту,

30 січня 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось з позовом до Криворізької митниці про визнання протиправними дій відповідача по відмові позивачу в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації № 19420 від 21 січня 2008 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000095 від 21 січня 2008 року, зобов’язання відповідача здійснити митне оформлення вантажу на підставі поданої вантажної митної декларації.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені приписи чинного законодавства щодо порядку митного оформлення товару в частині відстрочки сплати ПДВ шляхом видачі податкового векселя.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року, позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000095 від 21 січня 2008 року; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В запереченнях на касаційну скаргу третя особа просить в її задоволенні відмовити, а рішення судів –залишити без змін.

Заперечень від позивача не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 21 січня 2008 року позивач подав відповідачу вантажну митну декларацію № 19420 з пакетом документів для проведення процедури митного оформлення вантажу.

Сплату податку на додану вартість при ввезенні товару відстрочено шляхом видачі податкового векселя серії АА № 1001571 на суму 292 880 грн 71 коп.

21 січня 2008 року відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000095. Картка відмови видана з підстав порушення позивачем вимог абз. 4 ч. 2 ст. 88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз. 2 п. 4. Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104 (1104-97-п) .

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку про незаконність відмови відповідача.

Колегія суддів вважає такі висновки судів помилковими.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно з п. 11.5. ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість"з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку.

Аналогічна норма міститься і в Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104 (1104-97-п) , відповідно до п. 3. якого зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.

Проаналізувавши вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що видача податкового векселя у цьому випадку є відстроченням сплати податку на додану вартість.

Частиною 3 ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"заборонено у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).

Норми Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , які дозволяють особі надавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов’язання за податком на додану вартість, є загальними щодо зазначених правовідносин.

Таким чином норма статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань поширюється на правовідносини щодо погашення податку на додану вартість на митному кордоні шляхом пред’явлення податкового векселя і як спеціальна норма має перевагу при застосуванні, отже погашення податку на додану вартість шляхом пред’явлення податкового векселя у 2008 році заборонено.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів не може погодитись з рішенням судів щодо скасування картки відмови з тих підстав, що в ній відсутні посилання на ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч. 6 ст. 86 Митного кодексу України відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

За змістом п. 1. Порядку оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженому наказом Державної митної служби від 12 грудня 2005 року № 1227 (z1562-05) , картка відмови - це письмове повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України

На день прийняття рішення про відмову в митному оформленні товару діяла ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що унеможливлювало виконання відповідачем дій по митному оформленню товару шляхом прийняття податкового векселя на суму податкового зобов’язання за податком на додану вартість.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Криворізької митниці задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року в частині задоволення позову про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000095 від 21 січня 2008 року скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Криворізької митниці про визнання протиправними дій та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000095 від 21 січня 2008 року відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.