Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Лисянському районі на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Лисянському районі про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача по відмові відобразити в акті щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень 2009 року державну адресну допомогу на суму 27854,73 грн., витрати на виплату вказаних сум 137,03 грн. та витрати на виплату непрацюючим пенсіонерам у розмірі 351,20 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010 р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року скасовано, позов задоволено.

Визнано протиправними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань в Лисянському районі Черкаської області по відмові відобразити в акті щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень-липень 2009 року державну адресну допомогу на суму 27854,73 грн., 137,03 грн. –витрат по виплаті та доставці допомоги, 351,20 –витрат на виплату непрацюючим пенсіонерам. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань в Лисянському районі Черкаської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області в рахунок відшкодування витрат на виплату державної адресної допомоги, витрат, пов’язаних з її виплатою та виплатою непрацюючим пенсіонерам у розмірі 28342,96 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовим рішенням апеляційного суду відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, а також перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач включив до акту звірки за липень 2009 року суми щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, витрати на її виплату та витрати на виплату непрацюючим пенсіонерам. Вказаний акт звірки разом із списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв"язку із втратою годувальника, направлені відповідачу. Водночас, відповідач не прийняв до заліку суми адресної допомоги та включені суми витрат на її виплату за вказаний період.

Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції правильно послався на ст. 9 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно якої за рахунок коштів Пенсійного фонду України призначаються такі виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання; пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Використання коштів ПФУ на цілі, не передбачені цим Законом (1058-15) , забороняється.

Відповідно до ст.ст. 21, 25 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4.03.2003 року №5-4/4 (z0376-03) затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання". Даним порядком визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій.

Правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що страховиком по виплаті щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсій одержувачам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у зв’язку з втратою працездатності з цих причин є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який у разі виплати такої пенсії особі органами Пенсійного фонду України зобов’язаний відшкодувати останньому такі витрати.

Колегія суддів звертає увагу на те, що порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 (z0376-03) , не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають вирішуватися вимоги про стягнення відповідних сум в судовому порядку а не вимоги про підписання актів звірки чи вчинення відповідних дії по прийняттю до заліку.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Лисянському районі залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2010 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 –238, 239-1 КАС України (2747-15) .