Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Малиніна В.В.,

Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф., Штульман І.В.,

здійснивши за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька (далі –УПФ) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2008 року в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до УПФ про визнання дій неправомірними, перерахунок розміру пенсії,

У позовній заяві, поданій до суду в листопаді 2007 року, ОСОБА_7 зазначала, що є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з її участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належить до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і має право на отримання передбачених статтями 54 та 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі – Закон № 796-ХІІ (796-12) ) державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних їй пенсій не відповідають розмірам, установленим Законом № 796-ХІІ (796-12) , та на відмову УПФ привести їх у відповідність з цим Законом (796-12) , позивач просила визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати його усунути зазначені порушення, здійснивши відповідні перерахунки з 1 листопада 2006 року, стягнувши заборгованість із виплати основної та додаткової (за шкоду, заподіяну здоров’ю) пенсій із 1 листопада 2006 року по 30 листопада 2007 року в розмірі 28028,25 гривні.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2008 року, позов задоволено частково: дії відповідача визнано неправомірними, зобов’язано УПФ перерахувати позивачу пенсію по інвалідності у відповідності зі статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до частини до статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"(далі – Закон № 1058-ІV (1058-15) ), частини третьої статті

4 Закону України від 15 липня 1999 року № 966 - XIV "Про прожитковий мінімум", статті 62 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про державний бюджет України на 2007 рік"з 1 жовтня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати їхні рішення й ухвалити нове –про відмову в задоволенні позову.

Підстави для скасування судових рішень у цій справі відсутні.

У відповідності з частиною четвертою статті 54 Закону 796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

ОСОБА_7 є учасником ліквідації, інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з її участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями відповідно 54 та 50 Закону № 796-ХІІ (796-12) .

Розрахунок пенсії позивачу здійснено відповідачем виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) (далі – Постанова № 1), який складає 19,91 гривні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що при перерахунку державної пенсії, передбаченої статтею 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню при її обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про держбюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 523 (523-97-п) . Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ

Усупереч положенням статей 54 Закону № 796-ХІІ Кабінет Міністрів України пунктом 2 Постанови № 1 (1-2002-п) установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок розміру пенсії, при тому, що розмір цієї суми не відповідає розміру мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 54 Закону №796-ХІІ, підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про держбюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV не може бути перешкодою для застосування цієї величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, правильним є висновок судів відносно того, що наданий відповідачем розрахунок розміру пенсії із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 (1293-2005-п) "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'є безпідставним, оскільки вказаним нормативним актом передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням Постанови № 1.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні згаданих вище правових норм.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька відхилити і залишити без змін Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2008 року.

Ця ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили через п’ять днів

після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.