ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" лютого 2011 р. м. Київ К-52027/09
( Додатково див. ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (rs6670871) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В., Харченка В.В.
при секретарі: Гутніченко А.М.
за участю представників:
Державної інспекції з енергозбереження –Полякової М.М.
ВАТ "Краснодонвугілля"–Зуєва С.В.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року у справі №2-а-19424/09/1270 за позовом відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля"до територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, Державної інспекції з енергозбереження про визнання дій незаконними та скасування постанови, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2008 року ВАТ "Краснодонвугілля" звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження, Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про визнання дій незаконними та скасування постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області від 13.06.2008 №18-12/098-1 про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів в сумі 110783,14 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року, позов задоволено в повному обсязі.
В касаційній скарзі Державна інспекція з енергозбереження просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального права, зокрема, ст. 11 Закону України "Про енергозбереження", норми Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно - енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Держкоменергозбереження України від 04.08.2000р. №64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2000 р. за №653/4874 (z0653-00) , розділу 2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. № 699 (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві".
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ВАТ "Краснодонвугілля"є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Краснодоської міської ради Луганської області 31 березня 2003 року.
13 червня 2008 року територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області здійснено комплексну перевірку використання паливно –енергетичних ресурсів структурного підрозділу позивача - СП "Шахта "Дуванна", за результатами якої складено акт №18-12/098, в якому зазначено про факти неекономного та неефективного використання електроенергії, а саме вказано, що перевитрати електричної енергії в електричних мережах підприємствах за 2007 рік внаслідок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення (tgf=0,25) складають 155944,74 кВт год/рік.
До акту перевірки використання паливно –енергетичних ресурсів від 13 червня 2008 року №18-12/098 винесено припис, пунктом 6 якого, відповідно до п.п. є ст. 27 Закону України "Про енергозбереження", Наказу Мінпаливенерго України від 17.01.2002 року, п. 10.2 абз. 8 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , п. 5.6.14 Правил (z0417-96) устройства електроустановок, зобов’язано підприємство довести коефіцієнт потужності до нормативного значення (tgf ' 0,25) з метою зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивної потужності та контролювати значення коефіцієнту потужності підприємства. Термін виконання - жовтень 2008 року.
На підставі зазначеного вище Акту перевірки від 13.06.2008р. №18-12/098 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області винесена постанова №18-12/098-1 від 13 червня 2008 року про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно –енергетичних ресурсів у сумі 110783,14 грн.
Згідно пункту "е"ст. 11 Закону України "Про енергозбереження"плата у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів введена за нераціональне використання паливно –енергетичних ресурсів залежно від їх перевитрат. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. №699 (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно –енергетичних ресурсів в народному господарстві"на Державну інспекцію з енергозбереження покладені функції державного контролю за раціональним використанням газу та інших паливно –енергетичного ресурсів підприємства.
Абзацом другим розділу II Додатку до вищевказаної постанови КМУ встановлено, що якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), то споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.
Відповідно до пункту 1.1 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19 (z0093-02) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2002 року за № 93/6381 (z0093-02) , зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивних потужностей, є реальною експлуатаційною технологією енергозбереження в електричних мережах. Адресні економічні стимули для зменшення негативних впливів на втрати активної електроенергії та на якість напруги визначаються, серед іншого, за допомогою коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень у засоби компенсації реактивних потужностей в електричних мережах, належних споживачам (відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 зазначеної Методики (z0093-02) до складу засобів компенсації реактивних потужностей входять компенсувальні установки, засоби регулювання потужності компенсувальної установки, прилади або системи обліку реактивної електроенергії).
Згідно із Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року № 910 (z1399-05) ) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442 (z0417-96) :
електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок;
компенсація перетікань реактивної електричної енергії - комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок на межі балансової належності;
перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії;
плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.
Відповідно до пункту 6.35 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року №910 (z1399-05) ) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за №417/1442 (z0417-96) , плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.
Обов’язок щодо здійснення компенсації перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії відповідно до пункту 10.2.8 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року № 910 (z1399-05) ) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442 (z0417-96) , покладений на споживача електричної енергії.
Отже, доведення фактичного коефіцієнту потужності системи електропостачання до нормативного є обов'язком споживача електроенергії.
У зв’язку з цим слід зазначити, що в пункті 4 розділу 4 та пункті 5 розділу 8 Акту перевірки вказано про те, що позивачем проводяться ремонтні роботи систем провітрювання та ремонт обмурівки котлів. Закон України "Про енергозбереження" (74/94-ВР) визначає "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів (далі —ПЕР), їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання ПЕР:
- прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);
- марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і тепло
устаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, речей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);
Також Законом встановлено, що "норми питомих витрат палива та енергії" - це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.
Відповідно до статті 11 Закон України "Про енергозбереження" встановлені, зокрема, наступні економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають:
введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;
застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за:
а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;
б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно - енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію –нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. № 699 (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" затверджені "Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями)", згідно розділу II "Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.
Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.
Відповідно до пункту 9 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64 (z0653-00) , обсяги марнотратного споживання і прямих втрат ПЕР визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення, крім випадків, які підтверджуються документально відповідно до додатків 5 і 1 7 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623 (623-93-п) . Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.
Отже, застосована до позивача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР.
Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про фактичні порушення позивачем технологічної дисципліни, а в акті перевірки містяться відомості про проведення ремонтних робіт систем провітрювання та ремонту обмурівки котлів, тому суди дійшли правильного висновку про передчасність дій відповідачів щодо застосування до Товариства підвищеної плати за неефективне ви користування енергоресурсів, тому правомірно визнали оскаржувану постанову відповідача нечинною.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження –залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: