Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Костенка М.І.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

За участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників:

позивача Сидорова М.С.

відповідача Гой В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2008

у справі №2-а-2456/07

за позовом Закритого акціонерного товариства "Візаві"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2008, позов ЗАТ "Візаві"задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку №0000851322/0/26026/10/15-16-23/5 від 31.07.2007.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка з питання достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року, за результатами якої складено акт від 19.07.2007 №466/15-16-23/5/24068600.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000851322/0/26026/10/15-16-23/5 від 31.07.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 55902 грн.

Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість'якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

У підпунктах "а"підпунктів 4.5.1, 4.5.2 п.4.5 ст.4 цього Закону зазначено, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення або збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує або збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачем було виписано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників покупцям, які знаходяться за межами м.Донецька, на підставі яких зменшено податкові зобов’язання березня 2007 року, з включенням даних цих розрахунків до реєстру отриманих та виданих накладних.

Розрахунки коригувань надіслані покупцям рекомендованими листами та ними отримані, що підтверджено матеріалами справи.

Пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 (z0233-97) , зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 за № 233/2037 ( зі змінами та доповненнями), визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п. 4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця (п. 23 Порядку (z0233-97) ).

Таким чином, у разі здійснення розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість постачальник товарів (послуг) повинен надавати покупцю товарів (послуг) оригінал розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної незалежно від того, звернувся покупець за таким розрахунком чи ні.

У випадку надання постачальником товарів (послуг) покупцю товарів (послуг) розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної засобами зв'язку (поштою) розрахунок надсилається з повідомленням про його вручення. При цьому датою отримання такого розрахунку буде дата його вручення.

З огляду на викладене, судова колегія вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем здійснено здійснення коригування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість з дотриманням вимог п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, правильно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли вірного висновку, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2008 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.