К-10246/08-С Про визнання нечинними рішень - 02.02.2011 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонкабельторг"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Херсоні (далі –відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень № 0006662301/0 від 08 серпня 2006 року, № 0006662301/1 від 01 вересня 2006 року, № 0006662301/2 від 31 жовтня 2006 року, № 0006662301/3 від 24 січня 2007 року.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 14 травня 2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення –рішення № 0006662301/0 від 08 серпня 2006 року, № 0006662301/1 від 01 вересня 2006 року, № 0006662301/2 від 31 жовтня 2006 року, № 0006662301/3 від 24 січня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Херсонкабельторг"компенсації по сплаті державного мита в розмірі 13,60 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року постанову Господарського суду Херсонської області від 14 травня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Херсонської області від 14 травня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Херсонкабельторг", посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 14 травня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року –без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у м. Херсоні задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Херсоні провела виїзну позапланову перевірку ТОВ "Херсонкабельторг"з питань правових відносин з ПП ВКФ "Алькатрас"за період з 01 червня 2003 року по 01 квітня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 2525/23-3/22753540 від 31 липня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2003 рік на суму 12058,05 грн.

Зокрема, в акті перевірки було зазначено, що ТОВ "Херсонкабельторг"в червні 2003 року неправомірно віднесло до складу валових витрат витрати у розмірі 40193,52 грн., які стосуються господарських зобов’язань з купівлі будівельних матеріалів та комплектуючих до них на суму 40193,52 грн., крім того податок на додану вартість –8038,70 відповідно до договору без номера від 06 квітня 2003 року, укладеного з ПП ВКФ "Алькатрас", на постачання товарів, який визнано недійсним згідно рішення Господарського суду Херсонської області від 24 березня 2005 року у справі № 15/25-ПД-05.

08 серпня 2006 року ДПІ у м. Херсоні на підставі акту прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006662301/0/0, яким згідно з підпунктом "б"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"визначила ТОВ "Херсонкабельторг"суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 18087,07 грн., у тому числі –12058,05 грн. –за основним платежем, 6029,02 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006662301/1 від 01 вересня 2006 року, № 0006662301/2 від 31 жовтня 2006 року, № 0006662301/3 від 24 січня 2007 року на аналогічні суми нарахувань

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства в момент визначення та збільшення валових витрат, в тому числі і відсутність первинних документів. Разом з цим, суд апеляційної інстанції відзначив, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) не містить положень, які зобов’язують платника податку здійснювати коригування валових витрат за минулий звітний період.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено в акті перевірки, відповідно умов угоди б/н від 06 квітня 2003 року, укладеної між ТОВ "Херсонкабельторг"та ПП ВКФ "Алькатрас", позивачем було придбано будівельні матеріали та комплектуючі до них згідно податкових накладних від 24 квітня 2003 року № 26, від 30 квітня 2003 року № 39, від 06 травня 2003 року б/н, від 04 червня 2003 року № 48, від 13 червня 2003 року № 39, від 27 червня 2003 року б/н на загальну суму 48232,22 грн., у т.ч. податок на додану вартість –8038,70 грн.

Фактичне отримання товару підтверджується видатковою накладною, виписаною постачальником, від 01 червня 2003 року № 01/06-03 на загальну суму 48232,22 грн., у т.ч. податок на додану вартість –8038,70 грн.

Розрахунки між підприємствами проводилися у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ "Херсонкабельторг"на рахунок ПП ВКФ "Алькатрас", що підтверджується платіжними дорученнями від 23 квітня 2003 року № 0003, від 29 квітня 2003 року № 0025, від 06 травня2003 року № 0003, від 04 червня 2003 року № 0029, від 13 червня 2003 року № 0001, від 27 червня 2003 року № 0014 на загальну суму 48232,22 грн.

Підставою для донарахування податку на прибуток слугував висновок податкового органу про те, що позивач у порушення вимог п підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не зменшив валові витрати на суму вартості товарів, придбаних згідно угоди б/н від 06 квітня 2003 року, укладеної між ТОВ "Херсонкабельторг"та ПП ВКФ "Алькатрас".

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 24 березня 2005 року у справі № 15/25-ПД-05 на підставі статті 49 Цивільного кодексу Української РСР було визнано недійсним договір без номеру від 06 квітня 2003 року, укладений між ПП ВКФ "Алькатрас"та ТОВ "Херсонкабельторг"; стягнуто з ПП ВКФ "Алькатрас"на користь ТОВ "Херсонкабельторг"48232,22 грн. вартості виконаних робіт; зобов’язано ТОВ "Херсонкабельторг"повідомити господарський суд про надходження на його рахунок коштів від ПП ВКФ "Алькатрас"; стягнуто з ТОВ "Херсонкабельторг"до державного бюджету 48232,22 грн. збитків у зв’язку з визнанням договору недійсним.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі (334/94-ВР) , не дозволяється.

Суди попередніх інстанцій, достовірно встановивши реальність здійсненої господарської операції за угодою без номеру від 06 квітня 2003 року, укладеною між ПП ВКФ "Алькатрас"та ТОВ "Херсонкабельторг", підтвердження валових витрат відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами (податкові та видаткові накладні, платіжні доручення), як того вимагає підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", дійшли правильного висновку про безпідставність позиції податкового органу щодо непідтвердження валових витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку у зв’язку з визнанням вказаної угоди недійсною згідно рішення Господарського суду Херсонської області від 24 березня 2005 року у справі № 15/25-ПД-05, оскільки вказаним рішенням також було встановлено, що дії ТОВ "Херсонкабельторг"не суперечать нормам чинного законодавства.

При цьому, суд апеляційної інстанції вірно відзначив, що згідно приписів пункту 5.10 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"перерахунок валових доходів або валових витрат у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації, здійснюється у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг).

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання нечинними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Херсоні підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Херсонської області від 14 травня 2007 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 14 травня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.