К-39811/10-С Про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах - 02.02.2011 Прийняття

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області на постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року,

Позивач, звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2009 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області подало касаційну скаргу, в якій зазначило, що приймаючи рішення суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права та просить їх скасувати.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 згідно записів у трудовій книжці з 1980 по 1994 рік працював машиністом челюсного погружчика по перевозці лісу у В. Бистрянському лісництві Між гірського лісокомбінату. Правильно ця посада називається "машиніст-оператор щелепного навантажувача".

16 жовтня 2007 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області із заявою про призначення пільгової пенсії за віком.

Протоколом Комісії по призначенню пенсії управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області від 28 липня 2008 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії, оскільки згідно п. "в"ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"посада машиніста челюсного погрузчика по перевозці лісу не передбачено Списком професій і посад працівників і підприємців працівників підприємств промисловості та лісового господарства.

Відповідно до ч. в ст. 55 закону України "Про пенсійне забезпечення"(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Відповідно до Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року (583-92-п) , передбачено посади "машиністи-кранівники, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній"від 12 серпня 1993 року N 637 (637-93-п) визначено, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. Апеляційний суд в свою чергу зазначив, що таку довідку позивачем надано, відповідно до якої визначено, що посаду машиніста –оператора погрузника рахувати, як за професією машиніст –кранівник на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах, оскільки машиніста –оператора челюсного погрузника не передбачена.

Відповідно до роз’яснення Міністерства соціального забезпечення України №15 від 08 квітня 1992 року "Про порядок встановлення тотожності професій"може встановлюватись тотожність місцевих найменувань професій робітників, які не передбачені тарифно-кваліфікаційними довідниками, з професіями, переліченими у Списках №1 і №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до роз’яснення Державного комітету Лісового господарства України відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"право на пенсію за вислугою років мають робітники і майстри, безпосередньо зайняті на лісозаготівлях. Діючим на той час тарифно-кваліфікаційними довідниками професія "оператор щелепного навантажувача на наваленні лісу"не передбачена, аналог її "машиніст самохідного навантажувача".

Також роз’яснено, що дана професія відноситься до професій "Машиніст кранівник, зайнятий на лісосіках, верхніх і проміжних складах та лісонавантажувальних пунктах, що передбачено Класифікатором професій ДК 003-95 із змінами та доповненнями.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Доводи Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів, тому підстав для скасування або зміни рішень судів першої та апеляційної інстанції не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст..220, 222, 223, 224, 231 КАС України (2747-15) ,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року –без змін.