Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т. М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 року

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2009 року

по справі № 2а-4732/08

за позовом ОСОБА_4

до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання рішення незаконними, -

У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою до Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання рішення незаконними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 року по даній справі в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Куп'янської ОДПІ Харківської області на підставі направлень від 03 березня 2008 року було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу магазину "Зодіак", що належить ФОП ОСОБА_4. В результаті даної перевірки були зафіксовані наступні порушення:

- порушення порядку використання торгового патенту, а саме: торговий патент не був розміщений на доступному для огляді місці;

- роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником або імпортером;

- порушення встановленого порядку проведення розрахунків, а саме: невідповідність суми готівкових коштів та місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 937,22 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані рішення:

- № 0001392330 від 03 квітня 2008 року про застосування фінансових санкцій за порушення статті 11-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в сумі 1 000 грн.;

- № 0001382330 від 03 квітня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення частини 1 статті 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в сумі 80 грн.;

- № 0001402330 від 03 квітня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 4 686 грн. 10 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 зверталася зі скаргою на акт перевірки до Державної податкової адміністрації в Харківській області, на що отримала відповідь про те, що підстав для того, щоб вважати перевірку незаконною немає та роз'яснення про порядок та строки оскарження рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі, суди виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Так, Закон України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) (далі Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ) регулює питання здійснення контролю за дотриманням порядку ведення розрахунків.

Стаття 15 Закону № 265/95-ВР визначає, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства, доводи позивача щодо порушення контролюючим органом встановленого Законом (265/95-ВР) порядку проведення перевірки є безпідставними.

Відповідно до пункту 13 статті Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, відповідно до статті 22 зазначеного Закону до суб'єкта підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі від суми, на яку виявлено невідповідність.

Також відповідно до частини 1 статті 7 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі Закон № 98/96-ВР (98/96-ВР) ) торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату, він має бути відкритим та доступним для огляду.

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону № 98/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг за порушення порядку використання торгового патенту, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Відповідно до статті 11-1 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон № 481/95-ВР (481/95-ВР) ) встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

В разі здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

За таких обставин, з урахуванням доведеності у діях позивача складу порушень зазначених норм законодавства, суди дійшли вірного висновку, щодо відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2009 року по справі № 2а-4732/08 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.