К-21943/10-С Про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - 01.02.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційними скаргами Севастопольської митниці та заступника прокурора м. Севастополя на постанову окружного адміністративного суду міста Севастополь від 21 жовтня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року у справі № 2а-1466/09/2770 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дамаско-Трейд"до Севастопольської митниці, за участю прокуратури м. Севастополя про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

У серпні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дамаско-Трейд" звернулося в суд з позовом до Севастопольської митниці, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просило: визнати дії Севастопольської митниці в частині прийняття рішення про невірогідність заявленої вартості за ціною контракту (0,95 доларів США за кг), ввезеного товариством винограду сушеного, вагового, з додаванням діоксида сірки, торговельної марки "Світ Сухофруктів", виробництва Туреччини, урожаю 2008 р., постачальник SANAYI VE DIS TICARET LIMITED SLRKETI, умови постачання СІР - Севастополь т/х "Герої Севастополя", поставленого згідно контакту 2007/05 від 07.09.2007 року по інвойсу № 535865 від 01.04.2009 р..

Справа № К-21943/10 Доповідач: Леонтович К.Г.

коносаменту № 7 від 05.04.2009 р.; інвойсу № 535863 від 01.04.2009 р.. коносаменту № 3 від 05.04.2009 р.; інвойсу № 535864 від 01.04.2009 р., коносаменту № 5 від 05.04.2009 р.; інвойсу № 535869 від 08.04.2009 р., коносаменту № 3 від 12.04.2009 р.; інвойсу № 535868 від 08.04.2009 р., коносаменту № 5 від 12.04.2009 р.; інвойсу № 535870 від 08.04.2009 р., коносаменту № 7 від 12.04.2009 р; інвойсу № 535872 від 21.04.2009 р., коносаменту № 3 від 26.04.2009 р. (далі Товару), а також безпідставного визначення митної вартості за ціною 1,26 доларів США за кг ввезеного товару, шляхом застосування резервного методу неправомірними; скасувати рішення митного органу про застосування митної вартості ввезених товарів за документами, зазначеними у п. 1, які були випущені під гарантію у квітні місяці 2009 р., про що були оформлені ВМД № 123000001 /9/000856, № 123000001/9/000857, № 123000001/9/000869, № 123000001/9/000909. № 123000001/9/000910, № 123000001/9/000922, № 123000001/9/001058 шляхом застосування резервного методу (метод № 6) за ціною 1,26 долар США за кг скасувати; зобов'язати Севастопольську митницю прийняти рішення про застосування митної вартості товарів, за ціною контракту 0,95 доларів США за кг - перший метод визначення митної вартості, заявленої декларантом виходячи з відсутності підстав підтвердження її сумнівності й доказу її вірогідності; зобов'язати Севастопольську митницю перерахувати митну вартість товару та платежів на ввезений товариством товар за ціною 0,95 доларів США за кг, ввіз якого був здійснений у квітні місяці 2009 р. на підставі ВМД № 123000001/9/000856. ВМД № 123000001/9/000857, ВМД № 123000001/9/000869, ВМД № 123000001/9/000909, ВМД № 123000001/9/000910, ВМД № 123000001/9/000922, ВМД № 123000001/9/001058 і здійснити повернення переплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачених позивачем у якості гарантії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у квітні 2009 р. позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту отриманий від Турецької фірми поставщика за умовами постачання СІF партіями виноград сушений родзинками, при митному оформленні вказаного вантажу були надані відповідні документи, які підтверджували вартість вказаного товару –0,95 доларів США, а саме: контракт, інвойси, коносаменти інші документи. По трьох ВМД відповідачем були прийняті картки відмови та прийняті два рішення про визначення вартості товару за резервним методом за ціною 1,26 доларів США. Не погоджуючись із вказаними рішеннями Севастопольської митниці позивач звернувся до відповідача про випуск товару у вільний обіг. На підставі ВМД № 123000001/9/000856. ВМД № 123000001/9/000857, ВМД № 123000001/9/000869, ВМД № 123000001/9/000909, ВМД № 123000001/9/000910, ВМД № 123000001/9/000922, ВМД № 123000001/9/001058 був оформлений товар у вільний обіг із зазначеною вартістю товару відповідно контракту та визначеною вартістю відповідачем. Відповідачу були надані відповідні документи щодо підтвердження вартості товару за ціною контракту, в тому числі експортні вантажно-митні декларації поставщика, лист поставщика щодо вартості товару, прайс-лист, висновки ДП "Держзовнішінформу" на підтвердження заявленої декларантом вартості, однак, листами відповідач відмовив у застосуванні митної вартості. визначеної декларантом. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними позивач звернувся з даним позовом.

Постановою окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнані дії Севастопольської митниці Державної митної служби України у частині визнання митної вартості товару (родзинок (ізюму) винограду сушеного, ґатунок "Ізмір", без кісточок, вагового, обробленого діоксідом сірки, врожаю 2008 року, торговельна марка "Світ сухофруктів", країна виробник - Туреччина, виробник "EV GIDA SANAYI VE DIS TICARET LIMITEDSIRKETI", поставленого товариству з обмеженою відповідальністю "Дамаско-трейд" за контрактом № 2007/05 від 07.09.2007 року, умови постачання СІР - Севастополь, за інвойсом № 535865 від 01.04.2009 р. коносаменту № 7 від 05.04.2009 р; за інвойсом № 535863 від 01.04.2009 р. коносаменту № 3 від 05.04.2009 р., інвойсом № 535864 від 01.04.2009 року, коносаменту № 5 від 05.04.2009 р., інвойсом № 535869 від 08.04.2009 року, коносаменту № 3 від 12.04.2009 р., інвойсом № 535868 від 08.04.2009 року коносаменту № 5 від 12.04.2009 року, інвойсом № 535870 від 08.04.2009 р.. коносаменту № 7 від 12.04.2009 року, інвойсом № 535872 від 21.04.2009 р.. коносаменту № 3 від 26.04.2009 року за ціною 1,26 (1,20) доларів США за кілограм ввезеного товару шляхом застосування резервного методу протиправними.

Визнані протиправними та скасовані рішення Севастопольської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товару, зазначеного в пункті 1 постанови, випущеного у вільний обіг під гарантію сплатити податків і зборів відповідно до вантажних митних декларацій: № 123000001/9/000856; № 123000001/9/000857; № 123000001/9/000869; № 123000001/9/000909; № 123000001/9/000910; № 123000001/9/000922; № 123000001/9/001058.

Зобов'язано Севастопольську митницю Державної митної служби України вчинити дії щодо визначення вартості товару, зазначеного в пункті 1 постанови, із застосуванням методу за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Севастопольська митниця, заступник прокурора м.Севастополя звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу митниці ТОВ "Дамаско-Трейд" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом квітня 2009 року на адресу товариства поступив товар - родзинки (ізюм) виноград сушений, ґатунок "Ізмір", без кісточок, вагового, обробленого діоксідом сірки, врожаю 2008 року, торговельна марка "Світ сухофруктів", країна виробник –Туреччина, виробник "EV GIDA SANAYI VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI". Цей товар був поставлений позивачу за контрактом № 2007/05 від 07.09.2007 року, умови постачання CIF-Севастополь, за інвойсом № 535865 від 01.04.2009 р., коносаменту № 7 від 05.04.2009 р., за інвойсом № 535863 від 01.04.2009 р. коносаменту № 3 від 05.04.2009 р., інвойсом № 535864 від 01.04.2009 року, коносаменту № 5 від 05.04.2009 р., інвойсом № 535869 від 08.04.2009 року, коносаменту № 3 від 12.04.2009 р., інвойсом № 535868 від 08.04.2009 року коносаменту № 5 від 12.04.2009 року, інвойсом № 535870 від 08.04.2009 р., коносаменту № 7 від 12.04.2009 року, інвойсом № 535872 від 21.04.2009 р., коносаменту № 3 від 26.04.2009 року. (далі по тексту товар)

На товар за інвойсом № 535865 позивачем була оформлена вантажна митна декларація (далі по тексту ВМД) № 123000001/9/000837 від 06.04.2009 року, за інвойсом № 535870 - ВМД № 123000001/9/000914 від 14.04.2009 року, за інвойсом № 535872 - ВМД № 123000001/9/001054 від 28.04.2009 року. У прийнятті цих митних декларацій було відмовлено з причин проведення митної оцінки, про що оформлені картки відмови №№ 123000001/2009/000381, 123000001/2009/000391, 123000001/2009/000415. Крім того за результатами розгляду ВМД № 123000001/9/000837 та № 123000001/9/001054 були прийняти відповідні рішення про визначення митної вартості товарів: № 123000006/2009/000159/2 з визначенням суми вартості товару за одиницю 1,26 доларів США на підставі журналу "Огляд цін українського та світового товарних ринків" за березень 2009 року та № 123000006/2009/000197/12 з визначенням суми вартості товару за одиницю 1,20 доларів США на підставі даних ЄАІС ДМСУ .

У зв’язку з тим, що товариство не погодилося з визначеною митним органом вартості товару, воно звернулося до митниці із заявами щодо випуску у вільний обіг товару, одержаного за усіма зазначеними вище інвойсами, під гарантію у вигляді сплати до державного бюджету платежів відповідно до ч. 3 ст. 264 МК України. На що отримало згоду відповідача.

Для оформлення випуску товару під гарантію були оформлені ВМД 123000001/9/000856; № 123000001/9/000857; № 123000001/9/000869; № 123000001/9/000909; № 123000001/9/000910; № 123000001/9/000922; № 123000001/9/001058 із зазначенням вартості товару, визначеної декларантом за методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та митницею за резервним методом.

Листами від 06.05.2009 року № 20/20-1907, від 22.06.2009 року № 20/20-2615, від 02.07.2009 року № 20/18-2846 та від 15.07.2009 р. № 20/20-3036 митниця повідомила позивача про незмінність рішень про визначення митної вартості.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що ціна товару, визначена позивачем за договором є обґрунтованою, у зв’язку з чим, під час визначення митної вартості товару повинен був застосовуватися саме перший метод - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суди зазначили про безпідставність визначення митницею митної вартості декларованого позивачем товару лише на підставі ціни, зазначеної в журналі "Огляд цін українського та світового товарних ринків" (за лютий, березень та квітень 2009 року) та бази даних ЄАІС ДМСУ.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів, дотримання порядку прийняття, правомірності та обґрунтованості своїх рішень та дій, а тому суди задовольнили позов у цій частині. Що стосується позовних вимог товариства про зобов’язання відповідача прийняти рішення, то суди зазначили про відсутність компетенції приймати рішення замість державного органу, рішення якого оскаржується, при цьому суди зазначили, що право на повернення переплачених податків і зборів у позивача не виникло, оскільки пов’язане з прийняттям митним органом відповідного рішення та подання заяви платником.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності відповідача відносно визначення вартості товару за резервним методом та відмовою позову в частині виходячи з наступного.

Згідно обставин справи позивач не згідний з діями митниці щодо визначення митної вартості спірного товару за резервним методом з підстав ціни, зазначеної в журналі "Огляд цін українського та світового товарних ринків" (за лютий, березень та квітень 2009 року) та бази даних ЄАІС ДМСУ, оскільки вважає, що ним надані відповідні документи підтверджують вартість товару за ціною контракту в сумі 0,95 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України від 28.06.1996 року органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ст. 249 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV (далі по тексту МК) митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу (92-15) .

Статтями 259 та 260 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу (92-15) . Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (92-15) . Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Згідно із ст. 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 267 МК митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно наведених законодавчих норм поняття митної вартості включає в себе ціну товару, яка повинна визначатися за першим методом оцінки, а саме за ціною договору, і тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно із застосуванням інших методів. При цьому шостий метод –резервний застосовується останнім.

Пунктами 7 та 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766 (1766-2006-п) встановлений перелік документів, які повинен подати декларант для визначення митної вартості. Згідно з п. 16 цього Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМ України від 9 квітня 2008 р. N 339 (339-2008-п) , контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до пункту 5 частини першої статті 41, статей 60 і 69 Митного кодексу України, зокрема, прийняття митним органом рішення про випуск товарів у вільний обіг згідно із статтею 264 Митного кодексу України на підставі відповідного звернення декларанта у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів, що декларуються. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом: 1) проведення: перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів; камеральної перевірки; перевірки згідно з Порядком проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1730 (1730-2004-п) (Офіційний вісник України, 2004 р., N 51, ст. 3363); 2) надсилання запитів до митних органів іноземних держав з метою встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення товарів митним органам України; державних органів, установ та організацій для встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення, та достовірності відомостей, що в них містяться, у тому числі з метою підтвердження дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України; 3) вжиття інших передбачених Митним кодексом України (92-15) та законами з питань митної справи заходів.

Під час оформлення товару та перебування його під гарантією позивачем наданий митниці пакет документів необхідний для визначення митної вартості за першим методом, зокрема: оригінали інвойсів з оцінкою про проходження кордонів; контракт № 2007/05 від 07.09.2007 року, оригінали сертифікатів походження вантажу; оригінали експортних декларацій на вантаж, оригінали коносаментів, оригінали прайс-листів постачальника; оригінали калькуляції, оригінали специфікацій (додатків до контракту), та додатково додані висновки цінової експертизи ДП "Держзовнішінформ" про визначення світової вартості родзинок на момент ввезення їх на Україну, калькуляцію до контракту, прайс-лист постачальника з умовами продажу CIF Севастополь. Згідно наданих документів вартість придбаного позивачем спірного товару за зовнішньоекономічним контрактом становить 0,95 доларів США.

Відповідач не надав суду доказів, що ним у товариства були витребувані, але не представлені інші документи для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до висновків цінової експертизи ДП "Держзовнішінформ" від 06.05.2009 р. та 23.04.2009 року контрактна ціна товару (0,95 доларів США за кг.) знаходилася у межах ринкових цін на даний товар. Цей висновок був зроблений з врахуванням кон’юнктури ринку родзинок, умов контракту, якості товару та країни походження, підписаний уповноваженою особою ДП "Держзовнішінформ", відповідно до Положення "Про затвердження Положення про порядок проведення аналізу цін товарів, що імпортуються в Україну", затвердженого Міністерством економіки України та Державної митної служби від 01.02.2007р. № 20/85 (z0305-07) ДП "Держзовнішінформ"віднесене до числа організацій, які проводять аналіз світових цін на товари, що імпортуються. Цей висновок був підтверджений іншими документами, в тому числі експортними деклараціями вантажовідправника на вантаж, наданими товариством.

Виходячи з наведеного суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку, що ціна товару за договором є обґрунтована, у зв’язку з чим, під час визначення митної вартості товару повинен був застосовуватися саме перший метод - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доведення правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку митниця не спростувала чому саме заявлена позивачем митна вартість товару (з урахуванням всіх доданих документів) є неправильною і що відповідачем були здійснені усі заході щодо визначення обґрунтованої митної вартості товару.

Безпідставні посилання відповідача на лист Державної митної служби України від 01.04.2009 року, адресований конкретній посадовій особі для проведення певних заходів та містив посилання на інформацію, опубліковану у журналі, який не проводив аналізу світових цін, що у понятті ст. 187 МК є роз’ясненням щодо застосування відповідних митних процедур, тому не являється обов’язковим для виконання декларантами.

Суд вважає безпідставним визначення митницею митної вартості декларованого позивачем товару лише на підставі ціни, зазначеної в журналі "Огляд цін українського та світового товарних ринків" (за лютий, березень та квітень 2009 року) та бази даних ЄАІС ДМСУ. Оскільки, в цих журналах вказані ціни на родзинки "Султанас", урожаю 2008 року, виробництва Туреччина, умови постачання CIF Велика Британія (тобто з доставкою саме до цієї країни) без визначення сортності товару та інших його особливостей, що можуть вплинути на ціну. Крім того, пунктом 5 ч. 3 ст. 273 МК встановлено, що митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті (за резервним методом) на підставі ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн, а даному випадку мало місце поставка товару до третьої країни. Відповідно до наданих відповідачем відомостей з бази даних ЄАІС ДМСУ родзинки в період з січня 2009 року по квітень 2009 року оформлювалися за митними вартостями: 0,95, 1,20, 1,26, 1,36, 2,01 доларів за кілограм. Відповідачем належним чином не обґрунтовано, чому при визначення митної вартості товару позивача з однієї партії протягом місяця застосовувалися ціни 1,20 та 1,26 доларів за кг., в той час коли за вказаний період мало місце поставка вказаного товару і за ціною 0,95 доларів США. Посилання відповідача на дані Інтернету судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняті до уваги, оскільки не підтверджені будь-якими доказами.

Згідно з ч. 3 ст. 264 МК у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом. Наказом Державної митної служби України від 17 березня 2008 року № 230 (z0259-08) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 березня 2008 р. за № 259/14950 (z0259-08) був затверджений Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України (далі по тексту Порядок випуску товарів). Відповідно до п. 14 цього Порядку митний орган перевіряє надані декларантом відомості, а в разі необхідності вживає додаткових форм контролю, передбачених законодавством. На підставі результатів такої перевірки, але не пізніше 10 днів до завершення строку дії гарантійних зобов'язань митний орган приймає рішення та повідомляє декларанта про можливість/неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом. Порядок прийняття рішень про визначення митної вартості товарів, у тому числі щодо товарів, які знаходяться під гарантією на час виникнення обставин регламентувався п. 7 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, розділом 3 Тимчасового порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом від 01.04.2009 р. № 291 (v0291342-09) .

В порушення зазначених норм права відповідачем рішення про визначення митної вартості (про застосування митної вартості товарів, визначеної митним органом на підставі раніше винесеного Рішення) щодо ВМД № 123000001/9/000856; № 123000001/9/000857; № 123000001/9/000869; № 123000001/9/000909; № 123000001/9/000910; № 123000001/9/000922; № 123000001/9/001058 в встановленому законодавством порядку не приймалися та не оформлювалися, не приймалися і картки відмови по вказаним ВМД. Оформлення рішень митних органів листами діючими нормативними актами не передбачено. З урахуванням наведеного митницею по вказаним ВМД рішення щодо визначення митної вартості спірного товару. випущеного у вільний обіг. не приймалися.

Безпідставні твердження відповідача про узгодження зобов’язань та неможливості оскарження митної вартості, визначеної в оформлених ВМД, то суд зазначає таке. Відповідно п. 2 Постанови КМ України від 09.06.1997 р. № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" (574-97-п) вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Згідно п. 2, 6, 8 Порядку випуску товарів випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням. Гарантійні зобов'язання надаються декларантом зокрема шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. Подання декларації митної вартості цих товарів є обов'язковим. Враховуючи наведені законодавчі норми, у випадку оформлення ВМД для випуску товару під гарантію, сплати платежів, зазначення митної вартості товару, визначеної митним органом і сплати з неї податків та зборів, не є узгодженням зобов’язань у понятті Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , а являється певним видом гарантії. Пункт 15 Порядку випуску товарів передбачає, що декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

З урахуванням вищезазначеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів, дотримання порядку прийняття, правомірності та обґрунтованості своїх рішень та дій, а тому суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків про протиправність дій відповідача при визначенні митної вартості товару за резервним методом, а не за ціною угоди.

Разом з тим, суди першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в цій частині визначили неправильний спосіб захисту порушених прав позивача шляхом визнання протиправними дій митниці щодо визначення митної вартості за інвойсами, які не породжують відповідних прав та обов’язків. Колегія суддів вважає, що в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню. З урахуванням випуску спірного товару у вільний обіг та відсутності рішень про визначення митної вартості вказаного товару, для більш повного забезпечення порушених прав позивача, колегія суддів вважає, що необхідно визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перегляді визначеної митницею митної вартості товару, зазначеного у вантажних митних деклараціях: № 123000001/9/000856; № 123000001/9/000857; № 123000001/9/000869; № 123000001/9/000909; № 123000001/9/000910; № 123000001/9/000922; № 123000001/9/001058 та зобов’язати Севастопольську митницю Державної служби України вчинити дії відносно визначення вартості товару за вказаними вантажними митними деклараціями із застосуванням методу за ціною Контакту 2007/05 від 07.09.2007 року з відповідними додатками та специфікаціями щодо товарів, які імпортуються.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог товариства до Севастопольської митниці про здійснення повернення переплачених податків та зборів (обов’язкових платежів), суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для їх задоволення і в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Так, відповідно п. 16 Порядку випуску товарів у разі прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством.

Спільним наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за №1095/14362 (z1095-07) затверджений Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Відповідно п. 2 цього Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Таким чином, право на повернення сплачених податків і зборів пов’язане з певними обставинами та відповідною процедурою, зокрема: прийняття митним органом відповідного рішення та подання заяви платником. Оскільки вказані обставини на час розгляду судами першої та апеляційної інстанції відсутні, тому права на повернення переплачених платежів у позивача не виникло. Крім того, відповідно до п.п. 5 та 7 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, відповідач по цієї справі лише готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, повернення коштів здійснюється Державним казначейством України, позов до якого не заявлявся.

Враховуючи викладене доводи касаційних скарг про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження з мотивів, наведених у касаційних скаргах, однак, має місце неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права щодо визначення форми захисту порушених прав позивача, тому касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Згідно вимог ст. 223 КАС України постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині задоволення позовних вимог щодо визнання дій Севастопольської митниці Державної митної служби України про визнання митної вартості товару (родзинок (ізюму) винограду сушеного, ґатунок "Ізмір", без кісточок, вагового, обробленого діоксідом сірки, врожаю 2008 року, торговельна марка "Світ сухофруктів", країна виробник - Туреччина, виробник "EV GIDA SANAYI VE DIS TICARET LIMITEDSIRKETI", поставленого товариству з обмеженою відповідальністю "Дамаско-трейд" за контрактом № 2007/05 від 07.09.2007 року, умови постачання СІР - Севастополь, за інвойсом № 535865 від 01.04.2009 р. коносаменту № 7 від 05.04.2009 р; за інвойсом № 535863 від 01.04.2009 р. коносаменту № 3 від 05.04.2009 р., інвойсом № 535864 від 01.04.2009 року, коносаменту № 5 від 05.04.2009 р., інвойсом № 535869 від 08.04.2009 року, коносаменту № 3 від 12.04.2009 р., інвойсом № 535868 від 08.04.2009 року коносаменту № 5 від 12.04.2009 року, інвойсом № 535870 від 08.04.2009 р.. коносаменту № 7 від 12.04.2009 року, інвойсом № 535872 від 21.04.2009 р.. коносаменту № 3 від 26.04.2009 року за ціною 1,26 (1,20) доларів США за кілограм ввезеного товару шляхом застосування резервного методу протиправними та визнання протиправними і скасування рішення Севастопольської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товару, зазначеного в пункті 1 постанови, випущеного у вільний обіг під гарантію сплатити податків і зборів відповідно до вантажних митних декларацій: № 123000001/9/000856; № 123000001/9/000857; № 123000001/9/000869; № 123000001/9/000909; № 123000001/9/000910; № 123000001/9/000922; № 123000001/9/001058, з винесенням нової постанови в цій частині позовних вимог, оскільки судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи. Вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із визнанням протиправними дій Севастопольської митниці Державної служби України щодо відмови у перегляді визначеної митницею митної вартості товару, зазначеного у вантажних митних деклараціях: № 123000001/9/000856; № 123000001/9/000857; № 123000001/9/000869; № 123000001/9/000909; № 123000001/9/000910; № 123000001/9/000922; № 123000001/9/001058; зобов’язанням відповідача вчинити дії щодо визначення митної вартості товару за вантажними митними деклараціями: № 123000001/9/000856; № 123000001/9/000857; № 123000001/9/000869; № 123000001/9/000909; № 123000001/9/000910; № 123000001/9/000922; № 123000001/9/001058. із застосуванням методу за ціною контакту 2007/05 від 07.09.2007 року з відповідними додатками та специфікаціями щодо товарів, які імпортуються.

В решті постанову суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційні скарги Севастопольської митниці та заступника прокурора м.Севастополя задовольнити частково.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року скасувати.

Постанову окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21 жовтня 2009 року змінити: скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21 жовтня 2009 року в частині задоволення позовних вимог щодо визнання дій Севастопольської митниці Державної митної служби України про визнання митної вартості товару (родзинок (ізюму) винограду сушеного, ґатунок "Ізмір", без кісточок, вагового, обробленого діоксідом сірки, врожаю 2008 року, торговельна марка "Світ сухофруктів", країна виробник - Туреччина, виробник "EV GIDA SANAYI VE DIS TICARET LIMITEDSIRKETI", поставленого товариству з обмеженою відповідальністю "Дамаско-трейд" за контрактом № 2007/05 від 07.09.2007 року, умови постачання СІР - Севастополь, за інвойсом № 535865 від 01.04.2009 р. коносаменту № 7 від 05.04.2009 р; за інвойсом № 535863 від 01.04.2009 р. коносаменту № 3 від 05.04.2009 р., інвойсом № 535864 від 01.04.2009 року, коносаменту № 5 від 05.04.2009 р., інвойсом № 535869 від 08.04.2009 року, коносаменту № 3 від 12.04.2009 р., інвойсом № 535868 від 08.04.2009 року коносаменту № 5 від 12.04.2009 року, інвойсом № 535870 від 08.04.2009 р.. коносаменту № 7 від 12.04.2009 року, інвойсом № 535872 від 21.04.2009 р.. коносаменту № 3 від 26.04.2009 року за ціною 1,26 (1,20) доларів США за кілограм ввезеного товару шляхом застосування резервного методу протиправними та визнання протиправними і скасування рішення Севастопольської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товару, зазначеного в пункті 1 постанови, випущеного у вільний обіг під гарантію сплатити податків і зборів відповідно до вантажних митних декларацій: № 123000001/9/000856; № 123000001/9/000857; № 123000001/9/000869; № 123000001/9/000909; № 123000001/9/000910; № 123000001/9/000922; № 123000001/9/001058, з винесенням нової постанови в цій частині позовних вимог.