Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого –Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Мороз Л.Л., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації України (далі –ДПА України), Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі –Кременчуцька ОДПІ) за участі третьої особи Кременчуцького міського управління УМВС України в Полтавській області, про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2008 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративними позовами до Кременчуцької ОДПІ та ДПА України про виключення з Державного реєстру індивідуального ідентифікаційного номеру позивачів, зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ поставити у паспорті відмітку про право здійснювати платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру.

Свої вимоги позивачі обґрунтували тим, що вони є православними християнами і через свої релігійні переконання не згодні з присвоєнням їм ідентифікаційних номерів. Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області не прийняла їх відмову від ідентифікаційних номерів та не поставила в паспортах відмітку про можливість здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 31 жовтня 2007 року однорідні позови до одних й тих самих відповідачів були об'єднані в одне провадження.

Постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 17 січня 2008 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2008 року скасовано постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука від 17 січня 2008 року, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивачів посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити без зміни рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів"від 16 липня 1999 року № 1003 для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов’язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Тобто, діючим законодавством визначено право громадян на перераховані умови реєстрації фізичних осіб –платників податків та на відмітку про це у паспорті, яке не може бути порушеним.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів"до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

Частиною восьмою статті 5 Закону визначено, що зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

За приписами статті 6 Закону нормативні акти з питань формування Державного реєстру видаються Головною державною податковою інспекцією України.

Процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби встановлюється Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків та інших обов’язкових платежів (далі –Порядок), затвердженого спільним наказом ДПА України і МВС України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226 (z1345-04) .

У відповідності до пункту 1.5. Порядку (z1345-04) особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку (z1345-04) .

Пунктом 5.2. Порядку (z1345-04) передбачено, що відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, вноситься уповноваженою особою органів внутрішніх справ України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі не подавали до Кременчуцької ОДПІ області заяву встановленої форми, а також не надала документів, необхідних для реалізації права на отримання відмітки у паспорті щодо права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов правильного висновку, що позивачі не виконала всіх необхідних умов для відмови від ідентифікаційного номеру та отримання відмітки про дозвіл здійснювати платежі без ідентифікаційного номеру, а тому обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують указаних висновків суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає